Галицькі селяни дякують Всевишньому і природі за щедрий урожай картоплі  “Такої бульби у нас давно не було...”

Скориставшись благодаттю «бабиного літа», селяни і дачники, відклали всі інші нагальні справи та й пішли копати картоплю. Хоча праця ця нелегка, мають радість від неї. Урожай тішить: кожна друга бульбина завбільшки з кулак, а декотрі екземпляри нагадують мінігарбузятка. Буде з чого готувати супи-борщі, пюре, деруни-тертюхи, голубці, вареники, пироги, рагу, тушковану, печену і фаршировану салом-м’ясом картоплю, бульбу-фрі…

 “Такої бульби у нас давно не було...”

На запитання, чи вродило цьогоріч на їхньому городі, мої знайомі починають свою відповідь з «дякувати Богу». І все стає зрозуміло, коментарів більше не треба.

Не приховує свого задоволення і пенсіонерка з Бережан на Тернопільщині Мирослава Когут. На батьківському городі у селі вона разом із сином та невісткою виростили нівроку картоплю — не знати, чи вміститься вся у пивницю. Можете переконатися у цьому із фотографії. Навесні я був свідком того, як члени цієї сім’ї ретельно садили картоплю — не кожен погодився би на таку нелегку працю. Перед тим, як відправити бульбину в ямку, у неї кидали жменю перегною і заготовленого за зиму деревного попелу. Уявляєте, скільки-то треба було «нагорбатітися»! Органічна піджива, теплі весняні дощі, вчасний обробіток грядок зробили свою справу.

— А ще посприяло доброму урожаєві те, що садити картоплю допомагали нам богатирської статури помічники… — жартома каже невістка Наталя.

Може, хто з містян не знає, але у галицьких селах є така традиція: як тільки господарі кинуть у ґрунт останню картоплину, тут же, не змовляючись, кладуть на посаджений город і катають по ньому найбільш габаритну… саджальницю. За повір’ям, тоді і картопля вродиться на славу.

Радий з того, як віддячила земля цієї осені і житель села Гірського (Стрийський район, Львівщина) Дмитро Даців.

— Майже у кожного з наших селян не менше два великих тракторних причепи картоплі буде! Сусід неподалік мене пообкладав бульбою все довкола хати! — розповів кореспонденту «Високого Замку» колишній завідувач колгоспного гаражу. — Якщо перевести на колишні мірки, з гектара наші люди збирають нині по 300−400 центнерів. А ось торік картопля не вродила. І позаторік похвалитися особливо не було чим…

Не в останню чергу, розжитися на картоплю місцевим селянам допомагають «легкі» піскуваті ґрунти. Тому лопатами тут не садять і не копають — орудують мотиками. Хто не може підживити картоплю гноєм, використовує нітроамофоску. Дехто удобрює землю, з осені приорюючи рослини-сидерати, зокрема, ріпак. Добре родить картопля після конюшини, люцерни. Відчутний ефект дає заміна насіння. Ось і пан Дмитро цього року використав на своїй ділянці нові, продуктивніші сорти картоплі — Тайфун, Венету, Бела Росу. А від деяких селян я чув, що у них щедро вродила напівфіолетова картопля, яку у народі жартівливо називають «п’яною бабою».

Картоплярі на Галичині втішені, а от у багатьох інших регіонах країни селяни розводять руками: через надмірні дощі влітку бульба почала гнити, вродила невеликою, у діаметрі 3 см. Це може спричинити дефіцит крохмалистої, не виключено, її доведеться закуповувати з-за кордону. Експерти кажуть, що нині кілограм картоплі повинен коштувати не більше 10 грн. А взимку ціни можуть різко стрибнути.

Наш співрозмовник Дмитро Даців на ці прогнози махає рукою:

— Приїжджайте у наше «картопляне» село Гірське — купите картоплі скільки завгодно. І відносно дешевої.

Читайте також: Гарбуз — помаранчевий лікар

По материалам: Высокий Замок