Через те, що триває пандемія ковіду, українці не поспішають вакцинувати своїх дітей від інфекційних хвороб, небезпечних своїми ускладненнями  І нехай усі інші інфекції почекають?..

В ООН б’ють на сполох: через пандемію Covid-19 майже 23 мільйони дітей у світі не були вакциновані від інших інфекційних захворювань. Близько 17 мільйонів узагалі не отримали жодної вакцини! Як мінімум 66 держав змушені були відкласти проведення кампаній з вакцинації дітей. «Численні спалахи хвороб можуть стати катастрофою для громад і систем охорони здоров’я, які ведуть битву з Covid-19. Ще ніколи завдання інвестування у вакцинацію дітей не було настільки нагальним, як сьогодні», — підкреслив глава ВООЗ Тедрос Гебреєсус. Збої з проведенням планових щеплень по всьому світу стали причиною багатьох дитячих смертей, яких можна було б уникнути.

Україна — не виняток. По­при значний спад захво­рюваності на Covid-19, українці не поспішають вакци­нувати своїх дітей від інфекцій­них хвороб, небезпечних свої­ми ускладненнями — кашлюку, дифтерії, правця, поліомієлі­ту, кору, епідемічного пароти­ту, краснухи, гепатиту В тощо. Однією з причин лікар-епіде­міолог відділу імунопрофі­лактики Львівського облас­ного центру громадського здоров’я Наталія Гончар на­зиває те, що первинна ланка сьогодні задіяна у проведенні вакцинації дорослих від коро­навірусної інфекції, тому не так активно агітує батьків приводи­ти дітей на планові щеплення. А батьки — не настільки свідо­мі, щоб не чекати на запрошен­ня й самим зголоситися на вак­цинацію.

«Планова вакцинація, звісно, не зупинилася, але темпи її, на жаль, не є достатніми. За п’ять місяців ми вакцинували на Львів­щині лише 27,5% дітей до року — майже стільки ж, скільки вак­цинували торік у аналогічний пе­ріод, коли майже цілий березень відсиділи вдома, а потім бояли­ся відвідувати медичні заклади, щоб не підхопити коронавірусну хворобу (26,1%). Схожа ситуація — з вакцинацією школярів. Проти кору і паротиту за п’ять місяців вакцинували 24% дітей шкільно­го віку (торік — ще менше, лише 17%). Це критично мало», — каже Наталія Гончар.

Лікарка зауважує: улітку тра­диційно зменшується кількість охочих вакцинуватися, проте саме липень-серпень є найкра­щим для цього періодом. Захво­рюваність на Covid-19 є дуже низькою, відвідувачів у поліклі­ніках мало і, крім того, можна скористатися своїм правом на щорічну оплачувану відпустку. «Навіть якщо сім’я на тиждень-два поїде десь відпочити, у за­пасі ще матиме кілька днів, які можна використати, щоб перед початком нового навчально­го року пройти всі обстеження, здати аналізи, проконсультува­тися з вузькими спеціалістами та зробити щеплення», — каже фахівчиня.

Читайте также:  Джунглі Амазонки

— 2017 року ми мали спа­лах кору, який тривав три роки. Україна опинилися у п’ятірці країн, на які припала майже половина всіх випад­ків захворювання у світі — ра­зом із Демократичною Рес­публікою Конго, Ліберією, Мадагаскаром і Сомалі.

— Спалахи кору відбуваються кожні 3−5 років. Попередній спа­лах, власне, тому і розтягнувся у часі, що недостатня кількість дитячого населення (зокрема дітей шкільного віку) була охо­плена щепленнями від цієї ін­фекції. Говорити про достатній колективний імунітет щодо іму­нокерованих інфекцій можна, якщо вакциновано 90% тих, хто підлягає щепленням, особливо коли йдеться про таку високо­контагіозну інфекцію, як кір.

Виняток — правець, бо він не передається від людини до лю­дини. Збудник тривалий час зберігається у ґрунті у вигля­ді спор і в організм потрапляє внаслідок ушкодження шкіри чи слизових. Рана може бути не­помітна й швидко затягнутися. За відсутності повітря створю­ються ідеальні умови для роз­витку цього патогену. Спорова форма перетворюється у веге­тативну, тобто у збудник, який виділяє токсин, котрий своєю чергою уражає нервову систе­му, викликаючи клініку правця з характерними судомами. У ви­падку з правцем кожен відпові­дає виключно за себе. Ти вакци­нувався — ти й захищений.

— Однією з причин спалаху кору в Україні став брак вак­цин. Зараз всі вакцини є у до­статній кількості?

— Діти починають вакцину­ватися від кашлюку, дифте­рії і правця з двомісячного віку (правцевий антиген входить до складу комбінованих вакцин ра­зом із дифтерійним та кашлюко­вим компонентами). Сьогодні є достатньо комбінованих шести­валентних вакцин для профілак­тики кашлюку, дифтерії, правця, гепатиту В, поліомієліту та ге­мофільної інфекції, але маємо дефіцит дифтерійного-правце­вого анатоксину для дітей віком 6 років (тих, які вже отримали чотири щеплення і яким у віці 6 років вводять ще одну дозу). У медичних закладах ця вакцина ще є у наявності, але не у такій кількості, щоб охопити щеплен­нями саме цю вікову групу. На­томість вакциною АДП-М для дітей, старших 7 років, і дорос­лого населення, яке повинно ревакцинуватися кожні 10 років, забезпечені повністю. Зараз ба­гато дорослих вакцинується від Covid-19. Це — хороша нагода перевірити у сімейного лікаря свій вакцинальний анамнез.

Читайте также:  Ее баян ведет к танцу особых деток

— Якщо я завтра вакцину­юся від коронавірусної ін­фекції, то через скільки часу можу ревакцинуватися від дифтерії і правця?

— Інтервал між вакцинацією від коронавірусної інфекції і вак­цинацією від дифтерії та правця або будь-якою іншою плановою вакцинацією повинен становити не менше 14 днів.

— Можливо, декому краще перехворіти, ніж вакцинува­тися?

— Будь-яка хвороба залишає свої негативні наслідки. Візьмімо коронавірусну хворобу. Довший час залишається астенія. Дуже багато людей скаржиться на від­далені наслідки. Навіть діти, які хворіють переважно легко. Є ба­гато звернень до педіатрів з при­воду так званого постковідно­го синдрому — головного болю, дискомфорту у шлунково-киш­ковому тракті… Вірус уже щось зачепив, щось ушкодив в орга­нізмі. Звичайно, щось віднов­люється, але якийсь негативний наслідок залишається. Вакци­нація у будь-якому разі є без­печнішою за хворобу. Особливо коли йдеться про інфекції, вак­цини проти яких перевірені ча­сом. Досвід використання про­тиковідної вакцини є невеликим, але ми йдемо і вакцинуємося. А тут є десятилітній, навіть століт­ній досвід використання вакцин! Ми не бачимо вже випадків диф­терії чи поліомієліту, всіх цих ка­ліцтв. Але якби ми не вакцинува­лися, не ходили би такі спокійні.

Той же кашлюк — він дуже не­безпечний для дітей першого року життя. Скільки було репор­тажів з інфекційних відділень, де діти так кашляли, що аж зади­халися. І мами казали, що якби вони знали, що їхня дитина буде так важко переносити цю хво­робу, вони би вакцинували її, не роздумуючи.

Читайте также:  Тамила Алексанян: "Не иметь грамотных эпидемиологов – безумие! Несмотря на вспышки болезней, не исключены бактериологические войны"

Ще один приклад — вірусний гепатит В. Нехай це поодинокі випадки (як і правця), але вони є, і наслідки — важкі. Доводиться шукати донорів печінки для ди­тини. Навіщо ризикувати, якщо можна ввести першу дозу вак­цини дитині у пологовому і зго­дом ревакцинувати її комбіно­ваною вакциною? Чому би не захистити себе від гепатиту В у дорослому віці? Адже всі ми від­відуємо салони краси, стома­тологічні кабінети. За кордоном жоден медичний заклад не при­йме пацієнта на планове опера­тивне втручання без щеплення від гепатиту В. У нас таке ще­плення не є обов’язковим, але погодьтесь — краще запобігти цій хворобі, ніж потім мати про­блеми. Лікування гепатиту В — тривале і дороге.

Так само з вакцинацією про­ти кору, епідемічного паротиту і краснухи. Кір є найбільш кон­тагіозним. Паротиту й краснухи реєструється менше випадків, але паротит може призводити до безпліддя хлопчиків у май­бутньому. А вроджена краснуха характеризується важким пере­бігом зі сумними для дитини на­слідками (діти народжуються з вадами розвитку).

Вакцинація повинна стати чимось буденним, чимось, що взагалі не повинно обговорю­ватися! Ми не можемо всі пере­хворіти, щоб природним шляхом здобути імунітет. Ми вже маємо приклад, як людство поплати­лося за те, що не мало захисту. 4,1 мільйона людей померло від ковіду. Скільки трагедій! Ось що робить збудник, коли потрапляє в організм, який не має імунно­го захисту.

Повернення до довакциналь­ної ери уже не буде. Вакцина­ція має стати ознакою хорошого тону — як гігієна рук. Усе, що по­трібно, аби себе захистити — це мати у наявності якісні вакцини. І не чекати на запрошення ме­диків, а виявити ініціативу та са­мому прийти на щеплення і при­вести своїх дітей.

Читайте також: В Україні стартує п'ятий етап вакцинації: кого щеплюватимуть?

По материалам: Высокий Замок

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •