Розвиток людського капіталу в реабілітації

Адже з одного боку існує потреба в кваліфікованих нових фахівцях, а з іншого — в професійному розвитку вже наявних. Для покращення якості послуг МОЗ ініціювало розвиток 6 реабілітаційних центрів досконалості. Вони стануть осередком передових методик надання такого виду допомоги, а також навчальною базою для фахівців із мультидисциплінарних реабілітаційних команд (далі — МДРК).

Розвиток центрів досконалості допоможе не лише підвищити рівень знань фахівців із реабілітації, а й викорінити довготривалі традиції використання застарілих або недоказових методів відновлення людини. Команди, які пройдуть навчання, зможуть ефективно працювати з комплексними станами здоров’я, спричиненими війною, та розвинуть навички якісної і продуктивної комунікації з пацієнтами. На цьому, зокрема, представники МОЗ акцентували під час виступу на Всеукраїнській конференції з питань розвитку реабілітації в Україні.

«Наша система реабілітації має стати найсильнішою в Європі. Це завдання, яке поставив перед нами Президент України. Це наш обов’язок перед Героями. Цього року 92 тисячі пацієнтів вже безоплатно отримали реабілітаційну допомогу на стаціонарі, 115 тисяч — амбулаторно. Держава заплатила за це медичним закладам 3 мільярди гривень. Наразі ми продовжуємо працювати над реалізацією концепції розвитку системи реабілітації в сфері охорони здоровʼя. Для покращення якості МОЗ ініціювало розвиток 6 реабілітаційних центрів досконалості. Це ті медзаклади, які вже демонструють чудові результати та застосовують найкращі практики. Вони є осередками безцінного досвіду. На їх базі застосовуватимуться передові методики та відбуватиметься навчання фахівців із мультидисциплінарних реабілітаційних команд. Також тут працюватимуть над впровадження нових доказових методів реабілітації», — розповів міністр охорони здоровʼя України Віктор Ляшко.

Розбудова таких центрів свідчить про те, що Міністерство охорони здоров’я концентрується не лише на кількості реабілітаційних відділень, а й на якості допомоги, яку вони надають.

Звісно, реабілітації в системі охороні здоров’я за останні 2,5 року вже зазнала надзвичайно суттєвих змін. Наприклад, ми відійшли від пострадянських практик та запровадили мультидисциплінарний, пацієнтоцентричний підхід до надання реабілітаційних послуг. Максимально наблизили їх до європейських та привели у відповідність до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я. Також в тестовому режимі в 14 медзакладах долучили до реабілітаційних команд соціальних працівників. Це вкрай важливе нововведення, адже ці фахівці ще в лікарні допомагають пацієнту вирішити ряд життєвих проблем: відновити документи, оформити соціальні допомогу чи знайти потрібні послуги.

Водночас існує розуміння, що попереду в Міністерства охорони здоров’я надзвичайно непростий шлях впровадження необхідних реформ та боротьби за якість, доказовість і доступність реабілітаційних послуг. І якщо з поліпшенням якості готові допомогти наші закордонні партнери та центри досконалості, то доступність послуг — відповідальність місцевих органів влади. Адже саме від них залежить оперативність відкриття реабілітаційних відділень в усіх кластерних та надкластерних лікарнях країни. Такі відділення — невіддільна частина концепції МОЗ і фундамент нової та ефективної системи відновлення людини.

У кожному з таких медичних закладів вже найближчим часом має з’явитись від 30 до 60 реабілітаційних ліжок. Загалом в межах країни йдеться про майже 5 300 ліжок. Це дозволить щорічно надавати якісні та безоплатні послуги з активної і доказової реабілітації для майже 200 тисяч пацієнтів.

Також буде створено 6 спеціалізованих реабілітаційних медзакладів національного рівня. Вони охоплять:

пацієнтів із травмами спинного мозку;
людей із важкою нейротравмою;
пацієнтів, які потребують складної скелетної реабілітації;
людей, яким потрібна складна реабілітація у разі ампутацій.

Мета реалізації проєкту — формування близько 7 800 ліжко-місць для пацієнтів із травмами, хворобами та пораненнями, які потребують процесу активного відновлення. Мова, звісно, в першу чергу про гострий реабілітаційний період та випадки, коли пацієнт потребує такого виду допомоги на післягострому етапі.

Гострий реабілітаційний період передбачає початок роботи над відновленням втрачених функцій людини через 24 години після стабілізації її стану, одночасно з наданням медичної допомоги. Такий ранній початок реабілітаційних втручань мінімізує ризик розвитку ускладнень, пов’язаних зі знерухомленням, підвищує ефективність процесу відновлення та зменшує ймовірність інвалідизації людини. Післягострий реабілітаційний період починається, коли пацієнт вже не перебуває під цілодобовим наглядом лікарів-спеціалістів, втім потребує послуг із відновлення. Формат такої допомоги може бути як амбулаторним, так і стаціонарним. Його вибір залежить від оцінки функціонального стану людини.

Також триває розвиток амбулаторного формату реабілітаційної допомоги. Він в першу чергу орієнтований на людей, які потребують довготривалого відновлення. Цей вид реабілітації — про громаду та про максимальну близькість до людини, яка цю послугу потребує. Зокрема, вони можуть з’явитись на первинці.

Водночас окрема увага приділятиметься людям, яких, на жаль, неможливо реабілітувати. Для них в кожному кластерному медичному закладі працюватимуть палати героїв. У них буде забезпечений цілодобовий сестринський догляд, можливість спілкуватись із побратимами тощо.

В поєднанні з якісною стаціонарною допомогою на базі кластерних та надкластерних медзакладів розбудова мережі амбулаторної допомоги і запуск центрів досконалості дадуть змогу накрити парасолькою доступних та якісних реабілітаційних послуг усю країну.

Нагадаємо, політика героїв — пріоритет держави. Вона передбачає прояв поваги до захисників країни не на словах, а на ділі. Тож завершення формування мережі реабілітаційних відділень на базі кластерних та надкластерних лікарень до кінця року — обов’язок департаментів охорони здоров’я та обласних військових адміністрацій.

Довідка: всі послуги з реабілітації — безоплатні для людей та повністю покриваються НСЗУ в рамках Програми медичних гарантій.

Стаціонарна реабілітаційна послуга за одним напрямом реабілітації має тривати мінімум 14 днів із тривалістю процедур від трьох годин на день. За двома напрямами та більше — понад 21 день. Амбулаторна ж реабілітація передбачає понад 14 днів інтенсивних занять, що мають тривати понад годину на добу.

Кожен пацієнт, в залежності від важкості травми, може отримати від 2 до 8 реабілітаційних циклів впродовж року.