Головне тут — здобути відповідні знання та досвід. Особи, описані у цій статті, у певний момент вирішили кардинально змінити своє життя, обравши шлях, пов’язаний зі спортом. Зараз вони є джерелом натхнення для інших і допомагають їм ставати кращими.
Софія Романова, персональний тренер. Вийшовши заміж за чемпіона з бодібілдингу
У дитинстві я була досить крихітною дівчинкою. Виросла у сім’ї, де спорт був у пошані — батько захоплювався лижними гонками та дзюдо, а брат займався боротьбою самбо. Я, на відміну від них, до спорту була байдужа, на уроках фізкультури часто пропускала заняття або домагалася звільнення від них.
Моє ставлення до спорту змінилося після весілля з бодібілдером. Чоловік почав брати мене з собою на тренування і вчив правильно харчуватися. Спочатку я не особливо прислухалася до його порад, харчувалася всім підряд і займалася без особливого ентузіазму. Однак все змінилося, коли я потрапила на професійні змагання з бодібілдингу. Побачивши на сцені струнких дівчат у бікіні, я загорілася бажанням тренуватися всерйоз. Я почала активно набирати м’язову масу, адже моя вага складала всього 42 кг. Стала харчуватися правильно: їла багато м’яса, сир, рис, яйця і фрукти, але тільки до обіду. Звісно, не обійшлося і без спортивного харчування, такого як протеїн. Їжу на роботу брала з собою в контейнерах. Чоловік виступав для мене в ролі дієтолога і тренера одночасно. Він допомагав готувати їжу, стежив за моєю вагою та кількістю тренувань.
На початку було дуже важко. Раніше я харчувалася 1-2 рази на день, а тепер довелося перейти на повноцінну систему харчування. Пам’ятаю, як плакала, дивлячись на свою тарілку — їжа мені просто не йшла. Були і зриви, особливо під час «сушки». Іноді потай від чоловіка їла шоколадки, а в ресторані мучилася від бажання спробувати смачне м’ясо, поки мої друзі насолоджувалися копченостями, а в моїй тарілці була тільки нежирна куряча грудка. Тепер я розумію, що кожен зрив — це значний крок назад, а я прагну тільки вперед.
Мама спочатку зітхала і говорила, що я перестаралася з тренуваннями, адже раніше була такою мініатюрною. Але з часом вона мене зрозуміла і навіть сама стала дотримуватися правильного харчування.
Після перших серйозних змагань я захотіла стати тренером, щоб вирватися з офісу, де проводила по 8 годин за столом, але зрозуміла, що без відповідної освіти це неможливо. Знайомі порадили мені пройти якісні Курси фітнес інструкторів. Я почала серйозно готуватися, читала спеціалізовану літературу. Навчання далося мені легко, але іспити здала тільки з другої спроби — занадто сильно нервувала.
Тепер працюю в одному з фітнес-клубів Києва. Мої учениці — справжні молодці! Іноді вони скаржаться, що втомилися, але я вимогливий тренер. Для мене не існує слова «не можу». Я віддаюся роботі повністю і вимагаю того ж від своїх підопічних. Бачу, хто дотримується моїх рекомендацій, а хто — ні. Сумно, коли людина лінується. Ти вкладаєш в нього душу, а він після тренування переїдає все те, що ми разом «спалили». Це образливо. Я можу направити, дати поштовх, але не можу змусити людину змінити свої думки. Якщо у людини немає мети, то і результату не буде. Потрібна мотивація, як зараз у мене перед весняними змаганнями!
Олексій Іванов, персональний тренер і інструктор Zumba. Схуд на 60 кг
Я ніколи не вважав себе повним. Раніше мій спосіб життя здавався мені цілком звичайним: мінімум руху, скромний сніданок або його відсутність, перекуси на обід і ситний вечерю за комп’ютером, періоди депресії… В результаті я важив 150 кілограмів. Коли в магазині я не зміг підібрати собі одяг відповідного розміру, я усвідомив, що пора худнути.
Я почав з щоденних піших прогулянок і кардинально змінив своє харчування. Став їсти 4—6 разів на день, невеликими порціями, з інтервалом в 2—3 години. Обмежив споживання «рафінованої їжі», багатої на цукри та жири. Збільшив споживання білка та овочів, став пити 2 літри води на день. Готував їжу вдома і завжди носив її з собою в контейнерах. Вів щоденник харчування. Почав ходити в тренажерний зал і займатися на степ-платформі. І… за два роки скинув 60 кг.
У той період я працював на фондовому ринку і займався науковою діяльністю, але в глибині душі відчував, що це не моє. Одного разу я просто написав заяву про звільнення і пішов на курси фітнес-інструкторів. А потім випадково потрапив на урок Zumba і закохався в цей танець з елементами фітнесу. Пройшов навчання у Ізабелли Козлової з Польщі — чотири роки тому ніхто, крім неї, у нас не навчав цієї програми. Так я став одним з перших інструкторів Zumba в Україні.
Тепер свій день я починаю з легкої зарядки вдома або в басейні, потім проводжу персональне тренування, а ввечері веду групові заняття. У вільний час захоплююсь фотографією. Після того як я змінив свій спосіб життя, у мене з’явилося більше сил і енергії, я став більше встигати. Горжуся тим, що своїм прикладом я змінив ставлення до фітнесу багатьох людей. Хтось навіть став інструктором, як я. Хтось схуд і зустрів свою другу половинку. А хтось просто заряджається позитивом на моїх заняттях по Zumba!
Анна Захарова, інструктор групових програм. Захопилася танцями на пілоні
З дитинства я була худенькою, ніколи не страждала від зайвої ваги. Виросла у спортивній сім’ї. Займалася бальними танцями, грала у баскетбол за шкільну команду. У університеті кинула спорт і поринула в навчання, але дуже скоро зрозуміла, що без фізичних навантажень більше не можу. Тоді я пішла на кікбоксинг, але виявилося, що це не моє.
Вирішила спробувати школу танців на пілоні. Танцювати на шесті я мріяла ще підлітком, але тоді про такий напрямок мало хто знав. Закохалася в ці танці! Вони підтримували мене в складні моменти мого життя, допомагали забути про стреси на роботі, крики начальника та втому від власного життя. З часом мені стало мало танцювати тільки після роботи, і я вирішила стати тренером.
Пройшла курси фітнес-інструктора, а потім влаштувалася працювати у школу, де раніше сама була ученицею. Зараз веду там силові тренування. Ці заняття підходять мені за темпераментом найбільше: це методична робота над своїм тілом та подолання власних можливостей, коли твій головний суперник — ти сам.
Сама тренуюсь по три-чотири години на день. Не їм фастфуд і смажене м’ясо вночі, що раніше дуже любила. Дошло розуміння, що твій стан, настрій і енергія безпосередньо залежать від того, що ти їси. Більше не дивлюся фільми вночі — це була моя велика слабкість. Лягаю о 10 вечора, а встаю о 6 ранку. День проходить продуктивно, і відчуваю, що є сили втілити мрії в життя. Своїм прикладом надихнула подруг піти на pole-dance, чим дуже пишаюся!
Коли працюєш з людьми, важливо розуміти, навіщо вони прийшли до тебе, з якими цілями. Тоді можна зрозуміти, чим ти можеш їм допомогти. Я з тих тренерів, які не змушують щось робити, а мотивують і намагаються зацікавити. Керуюся двома речами: по-перше, мої підопічні — вже дорослі люди, які самі розуміють, для чого йдуть у зал. А по-друге, не всі приходять на заняття заради фізичного навантаження — дуже багато хто хоче просто поспілкуватися. Той, хто вдосконалює своє тіло і підвищує результат, обов’язково досягне в цьому успіху. Чим наполегливіше людина отримує знання від тебе як від тренера, тим більше ти їй даєш. Не буває такого, щоб учень дуже старався, а у нього все одно нічого не виходило.
Якщо ви вирішили стати тренером
Визначтеся, що вам ближче: бути тренером за різними видами аеробіки, інструктором тренажерного залу або персональним тренером — у всіх цих спеціалістів різні програми навчання. Не плутайте роботу персонального тренера і інструктора з фітнесу. Задача інструктора всього лише показати клієнтам техніку вправ і правила поводження з обладнанням. Він не складає тренувальних програм. Тренер же повністю веде клієнта до поставленої мети, мотивує і дає поради. Щоб стати інструктором, достатньо двотижневих курсів, після яких ви отримаєте диплом або сертифікат державного зразка. Якщо ж ваша мета — працювати тренером, знадобиться понад 5 років навчання та практики. Готуйтеся розвиватися не тільки фізично, але й інтелектуально — доведеться багато читати та запам’ятовувати величезну кількість інформації. Вам належить освоїти принципи побудови уроку, основи анатомії, фізіології та біомеханіки, розібратися в будові м’язового волокна і роботі серцево-судинної системи, а ще важливо вміти пропонувати свої послуги клієнтам, тому на курсах вивчають основи психології. Закріпити знання на практиці допоможуть стажування у фітнес-клубах Apollo Next Київ.
