Основною діючою речовиною є гліфосат, який належить до фосфорорганічних сполук і діє шляхом інгібування ферменту 5-еноілпірувіл-шікімат-3-фосфат синтази. Цей фермент бере участь у біосинтезі ароматичних амінокислот та інших важливих сполук, без яких рослини не можуть нормально розвиватися. Оскільки у тварин шікіматний шлях відсутній, вони не є чутливими до дії гліфосату. Самимм популярним гербіцид який хочуть купити є Раундап.
Гліфосатні гербіциди застосовуються для контролю однорічних та багаторічних бур’янів у різних сільськогосподарських культурах, включаючи кукурудзу, сою, соняшник, ріпак, пшеницю, а також у садах і виноградниках. Вони можуть використовуватися як перед посівом, так і під час вегетації для очищення полів від бур’янів або підготовки ґрунту до посіву. Гербіциди цього типу є системними, тобто проникають у рослину і поширюються до її кореневої системи, що забезпечує знищення рослини повністю, а не тільки її надземної частини. Зазвичай ефект від використання гербіциду проявляється через кілька днів, а повна загибель бур’янів настає через 20-30 днів.
Поява генетично модифікованих культур, стійких до гліфосату, таких як соя, кукурудза та бавовна, зробила можливим широке використання цього гербіциду без шкоди для основної культури. На сьогодні більшість генетично модифікованих культур є стійкими до гліфосату, що спрощує управління бур’янами. Наприклад, в США близько 65% посівних площ займають такі стійкі до гліфосату культури.
Проте тривале та інтенсивне використання гліфосату викликає побоювання щодо розвитку резистентності у деяких видів бур’янів. На сьогодні ідентифіковано понад 40 видів бур’янів, які демонструють певний рівень стійкості до гліфосату. Це вимагає зміни підходів до боротьби з бур’янами, наприклад, включення ротації гербіцидів з різними механізмами дії та впровадження інтегрованих програм управління бур’янами.
Безпека гліфосату є предметом активних дискусій. З одного боку, ряд регуляторних органів, таких як Європейське агентство з хімікатів (ECHA) та Управління з охорони довкілля США (EPA), вважають гліфосат безпечним при правильному використанні. З іншого боку, деякі дослідження висувають припущення про можливий зв’язок гліфосату з розвитком онкологічних захворювань та іншими негативними наслідками для здоров’я. У зв’язку з цим у деяких країнах Європи були введені обмеження на використання гліфосату.
Гліфосат швидко розкладається у ґрунті під впливом мікроорганізмів, що зменшує його тривалий вплив на екосистему. Проте при масовому використанні він може впливати на якість ґрунтів та водних ресурсів. Для зменшення потенційних ризиків важливо дотримуватися рекомендацій щодо використання, зокрема часового проміжку між обробкою та збиранням урожаю, та враховувати погодні умови, які можуть вплинути на ефективність дії гербіциду.
Таким чином, гербіциди на основі гліфосату залишаються важливим інструментом у сучасному сільському господарстві. Вони забезпечують ефективний захист культур від бур’янів і сприяють підвищенню врожайності. Однак їхнє застосування потребує збалансованого підходу з урахуванням екологічних, агрономічних та безпекових факторів.
