Чому українці не хочуть робити щеплення від коронавірусної інфекції? І коли Україні вдасться досягти популяційного імунітету?  «Не вакцинувався і не буду»

Понад 56% українців не планують найближчим часом вакцинуватися від Covid-19. Про це свідчать дані всеукраїнського дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології. При цьому епідеміологи вже оголосили про початок четвертої хвилі захворюваності: з кожним днем виявляють більшу кількість хворих, щодня росте завантаженість ліжкової «ковідної» мережі… Дивуватися не варто — за показником охоплення щепленнями від коронавірусної інфекції Україна в Європі відверто пасе задніх.

За даними Our World in Data, в Україні курс вак­цинації завершили лише 11,2% (за станом на понеді­лок, 13 вересня). Порівняння з іншими країнами — не на нашу користь. У Росії повний імун­ний захист отримали 27,3% до­рослого населення, у Туреччи­ні — 47,8%. У Саудівській Аравії, звідки до нас цього року приїж­джали багато туристів, — 48,1%. У сусідній Польщі, яка лише з 10 вересня почала впуска­ти туристів з України, — 50,6%, в Угорщині — 57,6%. В Італії, де багато наших заробітчан, — 64,2%. У Канаді, де живе одна з найбільш численних україн­ських діаспор, повністю вак­циновано 68,6%. Рівень вак­цинації в Україні, звісно, трохи кращий, ніж у Єгипті, де полю­бляють відпочивати наші спів­вітчизники (4,7%). Не порівняти його й з Нігерією (Екваторіаль­на Африка), де двома дозами вакциновано всього-на-всього 0,8%.

Дефіциту вакцин в Україні немає. Понад те, є вибір. Вак­цинуватися можна у зручний день і час. Влада лякає: коли бу­дуть запроваджуватися чергові локдауни, невакциновані сиді­тимуть по хатах. Попри це, по­казник тих, хто ще не вакцину­вався (і не планує цього робити найближчим часом) в Україні — один із найвищих у світі.

 «Не вакцинувався і не буду»

«Хотів би звернути вашу увагу на ще одне досліджен­ня, яке провів Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) у березні, коли в Україні фактично стартувала масова кампанія з імунізації на­селення проти Covid-19, — каже к.м.н., лікар-інфекціоніст Ві­ктор Петров. — Тоді 63% українців виказали готов­ність розглянути варіант вак­цинації — за умови наявності достатньої кількості даних про безпеку вакцин. На жаль, тієї інформації, яку надавали пред­ставники органів влади та ме­дичні працівники (чи безпечні вакцини, які використовуються, з чого їх виготовляють, який їх­ній принцип дії, які можуть бути наслідки вакцинації у віддале­ній перспективі) для більшості українців виявилося недостат­ньо, щоб переконати у необ­хідності зробити щеплення. До того ж ми маємо також іншу проблему — релігійного харак­теру».

— Але глава Української гре­ко-католицької церкви Святос­лав (Шевчук), архімандрит Ми­хайлівського Золотоверхого монастиря Лаврентій (Живчик) і речник єврейської громади Києва Леонід Барац публічно вакцинувалися Covishield ще у березні, показавши приклад вірним. Свого часу Митропо­лит Київський і всієї України, предстоятель ПЦУ Епіфаній за­кликав парафіян Православної церкви України долучитися до процесу вакцинації. Від коро­навірусної інфекції вакцинува­лися Папа Римський Франциск І і Далай-лама. Муфтій Духо­вного управління мусульман України Саїд Ісмагілов розпо­відав, що мусульманський світ позитивно ставиться до вакци­нації і запобігання хворобам — багатовікова традиція, яка тяг­неться ще з часів Авіценни та його учнів.

— Очільники хасидів (пред­ставників відгалуження юда­їзму, яке виникло на території України у першій половині XVIII століття й поширилося Східною Європою. — Авт.), баптистів, євангелістів і церков, що нале­жать Московському патріарха­ту, у своїх релігійних промовах і під час пасторських служб не згадують про необхідність вак­цинації. Як практикуючий лікар можу сказати, що вірні саме цих конфесій найчастіше від­мовляються робити щеплення. Відмови, як правило, необґрун­товані, тож у більшості випадків мені вдається переконати цих людей.

— І до яких аргументів при цьому вдаєтеся?

— Кажу, що беру на себе від­повідальність і що «у разі чого» буду їм допомагати. Пояснюю, що до вакцинації від Covid-19 є лише чотири протипоказан­ня. Це:

1. Дитячий вік — до 12 років.

2. Важка анафілаксія — такі люди не можуть вийти з дому, бо мають алергію абсолютно на все. Також якщо у людини була алергічна реакція на першу дозу вакцини, другу дозу цієї ж вакцини вводити їй не можна.

3. Прийом гормонів або ци­тостатиків у дуже великих до­зах — у зв’язку з тим, що імунна система таких людей «виклю­чена», у них просто не виро­биться імунітет.

4. Дуже старечий вік, коли вакцинуватися вже недоціль­но, оскільки імунна система не здатна виробити імунного за­хисту.

Коли пацієнти дізнаються, що ні високий тиск, ні цукровий діабет не є протипоказаннями до вакцинації, а навпаки, що це — показання, що таким людям треба робити щеплення у пер­шу чергу, то приймають рішен­ня на користь вакцинації.

— За вашими спостере­женнями, на яку вакцину з тих, що застосовують в Укра­їні, найменший попит?

— AstraZeneca — через те, що потрібно чекати 90 днів вве­дення другої дози.

— Однак цей термін уже скоротили до 30 днів.

— Так було від самого початку — другу дозу вводили через 30 днів. Але потім (смію припус­тити, що через нестачу вакцин) Міністерство охорони здоров’я збільшило інтервал між двома дозами до 90 днів.

— Вакцини від коронаві­русної інфекції були створені у рекордно короткі терміни, і цей факт непокоїть багатьох людей.

— Це правда — над створен­ням більшості вакцин, якими ми зараз успішно користуємося, вчені працювали 5−6 років. Але в умовах коронавірусної кризи всі науково-дослідницькі інсти­тути у світі, незалежно від фор­ми власності, об’єднали зусил­ля задля створення вакцини. І напрацювали чотири типи та­кої вакцини, три з яких доступ­ні в Україні:

1. Векторні (Cansino, AstraZeneca, «Спутник», Johnson & Johnson, Covishield);

2. РНК (Moderna, Pfizer);

3. Інактивовані (CoronaVac);

4. Протеїнові (Novavax).

— І яку з них обрати?

— Якщо не знаєте, краще по­радитися зі своїм сімейним лі­карем.

— А якщо сімейний лікар — проти вакцинації? Такі ж ви­падки також є.

— Влада обіцяла медикам Pfizer, а привезла індійський Covishield. Це викликало пев­ний спротив у медичному се­редовищі. З’явилися недовіра і сумніви щодо адекватності дій влади, адже зрозуміло, що ме­диків, які перебувають на пе­редовій боротьби із Covid-19, потрібно було вакцинувати найкращим. Але зараз є ви­бір. Можна вакцинуватися CoronaVac, можна AstraZeneca чи Pfizer. Можна було вакцину­ватися Moderna… У сільській місцевості деякі медики нама­гаються впливати на громад­ську думку, висловлюючи свої суб’єктивні враження. За це вони заплатять життями своїх співвітчизників — на жаль, кое­фіцієнт вакцинації прямо коре­лює з коефіцієнтом смертності.

— Чи вдасться Україні до­сягти популяційного імуніте­ту і коли?

— Якщо пощастить, то на­ступного року. Для цього по­трібно, щоб антитіла були що­найменше у 75% населення. Але є хороша новина. Колеги з моєї кафедри (медичного фа­культету Ужгородського націо­нального університету. — Авт.) провели дослідження: 56−57% населення уже мають імунітет — за рахунок того, що перехворі­ли. Якби нам вдалося повністю вакцинувати хоча би 40% лю­дей, ми б мали поєднаний іму­нітет: частково за рахунок тих, хто перехворів, частково — за рахунок тих, хто вакцинований.

— Цікаво, що ті, що пере­хворіли, вакцинуються більш активно, бо вже добре зна­ють, що таке Covid-19. Осо­бливо, якщо людина мала важкий перебіг хвороби.

— Не всі. Є люди, в яких є ще достатній титр антитіл, і вони не хочуть робити щеплення. Осо­бливо ті, які мають низьку ме­дичну культуру, які довіряють більше бабі Любі, ніж кваліфі­кованому спеціалісту… Скіль­ки б інтерв’ю я не давав, це не всі сприймають адекватно, не до всіх вдається донести по­трібну інформацію. В україн­ців є певна недовіра до лікарів і до інституцій загалом. І це сто­сується не тільки вакцинації, а й багатьох інших аспектів сус­пільного життя.

Читайте також: «Чипи випали в осад…»

По материалам: Высокий Замок