Як швейцарський банкір знайшов у Львові кохання і відкрив родинний готель

У сучасному винному погребі — раритетне іспанське вино за 60 тисяч гривень

У Львові триває традиційний фестиваль «Ніч у Львові», який цьогоріч присвячений 30-річчю Незалежності України. З цієї нагоди у місті організовано понад сотню нічних екскурсій, атракцій, перформенсів.

Вперше фестиваль «Ніч у Львові» відбувся, як промоційна акція у 2011 році. Це не просто екскурсії музеями вночі, а повноцінний фестиваль, який дає можливість оригінально та незвично познайомитися з культурним життям Львова. Лише за два дні фестиваль відвідало понад п’ять тисяч гостей.

Цього року вперше за всю історію фестивалю «Ніч у Львові» відбулася екскурсія таємними закутками історичного готелю — «Швейцарський», що на вул. Князя Романа. Щоб дізнатися історію заснування цього готелю та на власні очі побачити середньовічне місто з висоти тераси, на екскурсію вирушила журналіст «ВЗ».

… Колись на місці готелю був житловий будинок з квартирами. Історія заснування готелю стартувала із love story. Наша екскурсія стартувала з підземного винного погребу оформленого у стилі середини XIX століття (його відкопали під час реконструкції закладу). Тут — святая святих сомельє, ніхто крім дегустатора вин не буває.

Як розповів під час екскурсії менеджер готелю Михайло Шевелюк, все почалося з того, що один багатий швейцарець, який працював банкіром не зміг на батьківщині знайти своє кохання. Чоловіку не подобалося, що місцеві жінки цінують його за статус, багатство… А для сімейного щастя потрібно знайти кохану, яка буде і в радості, і в горі. Тож швейцарець вирішив подорожувати в інші країни. А що як там знайде ту єдину, з якою проживе усе життя. Подався в дорогу і не прогадав. Він поїхав до Львова і придумав хитрий план. Прикинувся бідняком, який не має грошей навіть на нічліг.

«Постукав у квартиру будинку, що на сучасній вулиці Князя Романа, двері відчинила чарівна львів’янка, — розповідає Михайло Шевелюк. — Швейцарець сказав, що немає грошей на нічліг, але дівчина дозволила йому переночувати безкоштовно. Галицька панянка ще з порога ошелешила його відповіддю, мовляв, гроші — не головне. І тут швейцарець зрозумів: нарешті Амур влучив в його серце і це та єдина, якій не цікаві його статки. Наступного дня дівчина організувала для гостя зі Швейцарії екскурсію Львовом. Місто йому сподобалося. Зізнався, що ніде не бачив такої теплої гостинності. За кілька днів банкір зізнався, що не бідняк і запропонував львів’янці руку і серце. Після одруження відкрив на вулиці Князя Романа мініготель, який теж назвав „Швейцарським“. Скільки тоді було номерів інформації в архівах немає. Але до наших днів збереглося меню ресторану готелю з цінами, написаними кульковою ручкою. Також є старовинні фото гостей готелю та інші раритетні предмети, серед яких підсвічники, ключ від номера і навіть засушена троянда».

Швейцарець-банкір придумав концепцію свого готелю: швейцарський сервіс і галицька гостинність — єдине ціле. Подружжя готельєрів неабияк любило вино, їздили по винних регіонах Франції та Італії. Згодом відкрили у готелі власний винний погріб. У погребі проводили винні дегустації, де завжди був аншлаг. Пригощали сирами з ферм Львівської області.

А у сучасному винному погребі готелю зберігається раритетна австрійська цегла та ще кілька експонатів тієї епохи. У винній колекції погребу — іспанське сухе вино Масето з 2001 року, пляшка якого коштує 60 тисяч гривень. Позаторік, пригадує наш екскурсовод і менеджер готелю Михайло, пляшку такого вина випила делегація швейцарців. За таку пляшку елітного вина швейцарці виклали з гаманця 63 тисячі гривень.