Що це за країна Албанія і як там відпочивається 
Любителям мандрів варто звернути увагу на відпочинок у наразі не розкрученій Албанії. Країні, яка лише віднедавна почала активно розвиватись і стає привабливою для інвесторів та туристів. Славиться Албанія мальовничими краєвидами, теплим кліматом, безліччю історичних місць та бюджетним відпочинком. Нагадує колиску, яка притулилася до підніжжя гір на березі Іонічного та Адріатичного морів.
Це країна маленьких готелів, готельчиків та апартаментів. Вартість житла — від 15 до 30 євро за добу на особу. Але раджу уважно читати відгуки у сервісах онлайн-бронювання, бо через дешевизну відпочинку можуть бути нюанси.
Добратись до цієї країни легко. Півтори години — і літак авіакомпанії SkyUp доставить вас зі Львова чи Києва у Тирану, столицю Албанії. Вартість квитка — приблизно 150 доларів. Що важливо — не потрібно ні ПЛР-тестів, ні довідок, абсолютно відсутній масковий режим. На час відпочинку про епідемію коронавірусу тут можна забути.
Готуючись до подорожі, добре забронювати машину напрокат, щоб бути мобільним та мати змогу оглянути усю країну. Це задоволення нам обійшлося у 470 євро на 10 днів. Формували ми товариство так, щоб у машині було 4 особи. Першу зупинку рекомендую зробити не в столиці, а у Дурресі (50 км). І вже увечері, лише за кілька годин після виходу з дому, можна насолоджуватись купанням у чистому морі, прогулянкою по набережній, що нагадує курорти Кіпру, Іспанії, де мені пощастило побувати раніше.
Метою подорожі варто обрати курортні містечка. Рекомендую Ксаміль (250 км) — найпівденніше місто Албанії, що є частиною національного парку Бутринт. Тут вас чекатиме мальовнича серпантинна дорога на висоті понад 2000 м. За кожним поворотом відкриватиметься новий гірський ланцюг, а ще — голубі озера та ущелини.
Якщо взяли авто напрокат, зважте на одну небезпечну особливість місцевих водіїв. Попри повсюдну присутність поліції, албанці їздять без правил. Навіть за наявності знака, що на кільці є перевага руху, тебе не пропустять…
Албанія — досить бідна країна, що є наслідком правління одіозного комуніста Енвера Ходжі, який керував країною понад 40 років. Цей диктатор, розірвавши усі міжнародні зв’язки, ізолював албанців від зовнішнього світу. Довів людей до зубожіння, карав будь-яку непокору розстрілом. Забороняв мати авто, дачу, користуватись косметикою, слухати рок, джаз і навіть носити джинси. Оскільки дуже боявся ядерної війни, всю країну забудував бетонними бункерами. Їх тут залишилося 780 000 штук.
Лише після смерті спадкоємця сталінізму 1985 року комуністичний режим було повалено. Країна почала оговтуватись. Сьогодні я б назвала Албанію країною «мерседесів». Очевидно, саме ця марка автомобіля асоціювалась у албанців з мрією про щасливе і заможне життя. Хоча загалом вони скромні, працьовиті та патріотичні люди. В одному барі була табличка: «Я — албанець, не хочу емігрувати, хочу жити і працювати на своїй землі». В іншій кав’ярні господиня закладу поцікавилась, звідки ми, а коли дізналась, то включила пісню українського гурту GO-А, демонструючи гостинність.
Море у Ксамілі чудове, дивує кількістю відтінків синього та зеленого кольорів. Щоб знайти більш-менш безлюдні пляжі, потрібно не полінуватись і пройти подалі від центрального пляжу, переповненого людьми. Можна знайти комфортні місця під соснами, орендувати парасольку з двома лежаками (500−800 лек) і насолоджуватись відпочинком. Для зручності раджу купити спеціальні капці, адже пляжі мають гальку та каміння.
У країні, окрім місцевої валюти (албанські леки), вільно ходять і долари та євро. Купюри євро беруть майже в усіх магазинах за курсом 120 леків за 1 євро. Решту видають у леках. До речі, карткою ви не всюди скористаєтесь, потрібна готівка. Ціна на продукти така ж, як і в Україні.
Рекомендую поїхати на карстове джерело Блакитне Око, що за пів години їзди від Ксаміля. Водойма незвичного забарвлення (в центрі темно-синього кольору, по краях — яскраво-блакитна), має температуру лише 10 градусів. Раджу зануритись у цю воду і отримати заряд бадьорості, як від кріосауни.
Щоб ознайомитись з автентичною архітектурою Албанії, досить відвідати три міста — Берат, Гірогастру і Шкодер. А також археологічний заповідник у Бутринті — дивовижне античне місто, яке у різні часи було давньогрецькою колонією, давньоримським містом та центром єпископства.
Цікавим курортним містом є Вльора. Саме там ніби сходяться Іонічне та Адріатичне моря. Раджу знаходити пляжі з боку Іонічного. Там чистіша вода. Бо один день на пляжі Адріатики трохи зіпсув настрій. Вода, прогріта до температури зупи, мілка… Одне слово, не в кайф! Але й цьому можна зарадити. Варто перейтись до порту і взяти кораблик. Вас завезуть на острови з фантастичними краєвидами, бухтами з кришталево-чистою водою і навіть у гроти. Для цього винаймайте невеликий кораблик, і він запливе в середину величезної печери, де ви зможете й поплавати.
Загалом відпочинок в Албанії вдався. Звісно, в країні є ще багато проблем з інфраструктурою, сміттям. Адже поруч з фантастичними пляжами можна натрапити на стихійні смітники. Це дратує. Але думаю, що за кілька років курорти Албанії досягнуть рівня європейських. І тоді вже не будуть такими бюджетними та малолюдними.
Читайте також: У Перечині діток заспокоює… Зубна фея
По материалам: Высокий Замок
