62-річну жінку доставили в столичну клініку «швидкою» аж із Миколаївської області. Стан пацієнтки оцінили як вкрай важкий. На момент огляду лікарі констатували виражену серцеву недостатність. Прояв хвороби — задишка навіть у спокої. Жінка буквально задихалась. Часу на порятунок було обмаль. 

Перш за все лікарі встановили першопричину серцевої слабкості пацієнтки. З’ясувалося, що за п’ять днів до надходження в клініку вона перенесла гострий інфаркт міокарда. Він уразив всю товщу м’язу серця.

У першу добу перебування у клініці, після дообстеження, у пацієнтки констатовано критично низьку скоротливість серця. Фракція викиду лівого шлуночка була 12% (у нормі має бути понад 55%). 

Внаслідок інфаркту міокарда розвинулася важка дисфункція серцевих клапанів: мітральна недостатність, виражена тристулкова недостатність. Це все призвело до вираженого застою крові в легенях та підвищення тиску в легеневих судинах. 

На додачу пацієнтка мала цілий перелік обтяжливих супутніх захворювань: декомпенсований цукровий діабет ІІ типу, аутоімунний тиреоїдит та псоріаз. Кожна з цих хвороб поодинці провокує утворення атеросклеротичних бляшок. У разі їх поєднання – атеросклероз розвивається вкрай швидко та має тяжкий перебіг. Доказом цього є перенесений раніше інсульт.

До того ж лабораторне обстеження показало порушення функції нирок та ознаки підвищення маркерів інфаркту міокарда. У попередній лікарні жінці провели коронарографію. Внаслідок критичності та поширеності виявлених уражень коронарних артерій проведення будь-яких втручань носило вкрай високий ризик. Всі наведені проблеми несли загрозу для життя. 

Важкість стану пацієнтки потребували проведення консиліуму серцевої команди щодо подальшої тактики її ведення. Впродовж короткого періоду стан пацієнтки став критичним: розвинувся набряк легень, гостра лівошлуночкова недостатність, що переросла у фібриляцію шлуночків. Даний стан потребував серцево-легеневої реанімації, яка завдяки досвідченості анестезіологів пройшла успішною. 

Рішенням серцевої команди стало проведення невідкладного черезшкірного коронарного втручання – задля покращення кровопостачання серцевого мʼяза. Для порятунку пацієнтки її перевели на екстракорпоральну мембранну оксигенацію (ЕКМО). Попри високі ризики жінці успішно провели стентування коронарних артерій та відновили прохідність всіх гілок лівої коронарної артерії. 

За три тижні лікування у пацієнтки тричі було проведено гемодіаліз у зв’язку із нирковою недостатністю із відсутністю продукції сечі. Завдяки інтенсивному лікуванню вже на 18-ий день з моменту госпіталізації хвору перевели з реанімації у звичайну палату.

Такі випадки — неабияка рідкість. Проте життя пацієнтів — на першому місці. Й лікарі клініки для дорослих Центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ завжди готові зробити все задля порятунку хворих. Навіть якщо, на перший погляд, задача здається нездійсненною.

Источник: МОЗ