Проблема антибіотикорезистентності досягла критичного рівня. Сталося це, зокрема, через надмірне і нераціональне використання антибіотиків з профілактичною та лікувальною метою (особливо під час пандемії COVID-19), самостійний прийом антибактеріальних препаратів (без призначення лікаря), неможливість дотримання мінімальних гігієнічних вимог на прифронтових територіях, перенавантаженість медичної системи.
Окремою проблемою стало неконтрольоване надходження та застосування антибактеріальних препаратів, що потрапили до України з гуманітарною допомогою. Частина з них не зареєстровані в Україні і входять до групи «резерву», це — лікарські засоби «останньої надії», які повинні використовуватися тільки в найтяжчих випадках бактеріальних інфекцій, коли всі інші можливості вичерпані.
Використання цих антибіотиків без лабораторного підтвердження доцільності їхнього призначення є вкрай небезпечним і негативно впливає на розвиток антимікробної резистентності, позаяк до цих препаратів стійкість розвивається швидше.
Вкрай тяжкою є ситуація з резистентністю госпітальних штамів бактерій до цефтриаксону і левофлоксацину. На жаль, вже на сьогодні деякі поранені бійці мають інфекційні ускладнення, спричинені збудниками, які нечутливі до цих препаратів в понад 75%, а в деяких випадках — до 100%.
Існує загроза втратити деякі антибіотики назавжди внаслідок надмірного і необґрунтованого споживання. Через це МОЗ було затверджено єдиний стандарт, заснований на результатах досліджень, підходах до профілактичного застосування антибіотиків, що дозволить якісно лікувати наших захисників.
Широке обговорення проблеми антибіотикорезистентності відбулося на зустрічі керівництва Міністерства охорони здоров’я, Командування медичних сил ЗСУ і Центру громадського здоров’я з волонтерськими організаціями та представниками громадянського суспільства. Саме волонтери забезпечують частину потреб населення і бійців в зоні бойових дій та продовжують допомагати їм засобами для лікування.
Під час зустрічі експерти подякували волонтерам та зазначили важливість дотримання норм законодавства, зокрема недопущення самолікування антибіотиками «останньої надії».
Також були визначені основні рекомендації для подальшої боротьби з антибіотикорезистентністю під час лікування поранених:
Посилити контроль за застосуванням антибактеріальних препаратів для емпіричного лікування та профілактики інфекційних ускладнень.
Допомагати бактеріологічним лабораторіям розхідними матеріалами, бо проводили антибіотикотерапію потрібно тільки з урахуванням чутливості виділених збудників до АБП.
Посилити заходи з інфекційного контролю (дотримання гігієни рук, використання засобів індивідуального захисту, очищення і дезінфекція поверхонь, стерилізація інструментів тощо).
Нагадаємо, які інфекції стали стійкішими до антибіотиків.
Источник: МОЗ
