Любов Мартиш з Гадяча виготовляє також Санта Клаусів і чудернацьких домовичків
За легендами різних народів, домовички жили мало не у кожному великому будинку на… горищі. І не завжди були добрі, іноді робили шкоду. Щоб задобрити домовичка, люди навчилися робити ляльку, схожу на нього. Тепер народ тримає у себе вдома домовичків-ляльок — для прикраси інтер’єру. Домовичок став символом, таким собі оберегом домашнього вогнища.
Нещодавно журналістка «ВЗ» побачила у соцмережах пост Любові Мартиш, яка «дає життя» чудернацьким домовичкам. А щоб їм не було сумно, то ще й парує їх з представницями чарівної статі. 28-річна Люба з Гадяча, що на Полтавщині, за освітою кухар-кондитер. Тортиків жінка не випікає, а от будиночки-прянички — із задоволенням.
— Насправді, я роблю не лише домовичків, а різні іграшки, — каже Люба Мартиш. — Це і Санта Клауси до Новорічних свят, і відьмочки. — Якось зробила одного домовичка, хтось побачив — попросив і собі. А потім ще й пару захотіли мати у себе.
— А з чого усе почалося?
— Колись робила іграшки тільки для себе, потім роздаровувала їх друзям і родичам. А тепер роблю і на замовлення. Найпершу іграшку я зробила, коли мені було чотири роки. Там, де ми жили, було багато глини. Мене залишили на 10 хвилин без нагляду. От я й почала бавитися глиною. І зліпила динозаврика з мультика (сміється — Г. Я.). Спочатку ці динозаврики були такі, яких я бачила по телевізору, а далі вигадувала своїх казкових героїв. У нас вдома ніхто не ліпить нічого, тож ніхто мене цього ремесла і не навчав. Потім мені почали купувати фарби, щоб я свої вироби розмальовувала.
— Скільки усього зробили іграшок?
— Не можу назвати точну цифру, але, мабуть, близько тисячі.
— Багато часу йде на виготовлення однієї іграшки?
— Усе залежить від складності, але не менше трьох-чотирьох днів. І, звісно, від матеріалу. Як правило, мої іграшки не зі звичайної глини, якою я бавилася у чотирирічному віці, а з професійної. Каркас — зі синтепону і штучного хутра. Використовую також фліс. Для різних виробів потрібні різні матеріали.
Читайте також: День у стилі «вестерн», ніч у геокуполі
По материалам: Высокий Замок