Відстрочка від мобілізації: хто має право на бронювання та не підлягає призову

itemscope itemtype=»http://schema.org/ImageObject»>

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", який 16 квітня 2024 року підписав президент Володимир Зеленський, передбачає звільнення  від військової служби низки категорій населення та зміни в законодавстві щодо бронювання військовозобов’язаних.

Наприклад, під мобілізацію не потрапляють чоловіки віком до 25 років, батьки трьох і більше дітей віком до 18 років, ті, хто доглядає за хворими родичами тощо.

Рятує від армії і так зване "бронювання". Під нього потрапляють співробітники органів державної влади та силовики — прокурори, судді, поліцейські, рятувальники та багато інших привілейованих категорій. 

"Подробиці" розбиралися, хто має на право на броню та відстрочку від мобілізації.

Читайте також

Хто має право вручати повістку: нові правила мобілізації

Економічний фронт

8 травня Кабінет міністрів змінив порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, передбачений постановою №76. 

Тепер затверджувати списки заброньованих буде не Генштаб ЗСУ, а Міністерство оборони, йдеться в змінах, затверджених урядом.

Центральні органи виконавчої влади отримуватимуть від підприємств списки заброньованих, і після перевірки повноти переліку, наявності обґрунтування та дотримання вимог щодо кількості, подаватимуть їх на погодження Міністерству оборони. Бронювання здійснюється за рішенням Мінекономіки.

Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, встановлюються Кабінетом Міністрів.

Такі розмиті формулювання і фактично ручний режим бронювання вже призвели до низки перекосів і скандалів.

Читайте також

З якими хворобами не мобілізують в Україні: повний перелік

Скандали з бронюванням

Міністерство культури забронювало від мобілізації діячів культури та ЗМІ. До списку підприємств, які вважаються критично важливими для забезпечення життєдіяльності держави, внесли навіть "Пересувний цирк України".

Водночас не зміг вибити собі "броню" Чернігівський обласний академічний музично-драматичний театр ім.Т.Шевченка. Він не отримав статусу критично важливого підприємства для регіону, хоча запит на це робили. Через це в театрі не мали можливості бронювати співробітників. І тепер Чернігівський драмтеатр закривається через мобілізацію співробітників-чоловіків. 

Можливості бронювання з якоїсь причини не використовує столичний метрополітен, який має на це право, бо є стратегічним підприємством. Через те, що трудові резерви забирають на фронт, потяги ходитимуть рідше, а проміжки між рейсами збільшаться. 

Через розголос, який спричинила об'ява столичної підземки про збільшення інтервалу руху між поїздами, справу взяло на контроль Міністерство економіки, а працівники КП "Київський метрополітен" отримали "бронь".

Гучний негативний резонанс у суспільстві викликало бронювання працівників компаній Glovo та Favbet. Першому віце-прем'єр-міністру України — міністру економіки України Юлії Свириденко довелося скасувути наказ про їхнє бронювання.

Як виявилось Міністерство цифрової трансформації визнало ці компанії критично важливим на підставі трьох з семи критеріїв: відсутність заборгованості по ЄСВ, рівень зарплати й те, що вони є резидентами Дія.Сіті.

Нарікали на мобілізацію своїх працівників під час звіряння даних українські підприємства ВПК, які мають за законом підставу бронювати до 100%. Про це йдеться у зверненні понад 40 з лишком підприємств.

Зброярі скаржились на те, що після досягнення працівником 25-річного віку підприємство зобов'язане звіряти його військово-облікові дані з ТЦК, а працівник — пройти військово-лікарську комісію.

Читайте також

В Міноборони назвали чотири причини, за яких можна не приходити за повісткою до ТЦК "без наслідків": які вони

Енергетики та зброярі

7 червня Кабінет міністрів вніс зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, передбаченого постановою №76. Про це повідомило Міністерство економіки.

Працівники підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики зможуть бронювати до 100% працівників. Крім того, для критичних підприємств збільшили термін бронювання від 6 місяців до 12 місяців і дозволили бронювати військовозобов’язаних із дефіцитними військово-обліковими спеціальностями.

Це не нова модель бронювання — уряд модернізував чинну постанову №76 від 27 січня 2023 року. 

Терміни бронювання працівників критичних підприємств збільшуються з 6 місяців до року. Дозволяється бронювати військовозобов’язаних незалежно від віку, військового звання чи військово-облікової спеціальності, навіть якщо вона дефіцитна. А також запроваджується електронне бронювання.

Зміни до порядку бронювання:

• бронювання 100% працівників підприємствами ОПК, які мають контракти для ЗСУ та інших військових формувань. Працівники можуть бути заброньовані на період дії таких контрактів;
• бронювання  100% працівників підприємствами електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового та нафтогазового комплексів та підприємств, які відновлюють чи ремонтують зруйновані або  пошкоджені підприємства енергетичного комплексу;
• бронювання 100% працівників підприємствами, що будують фортифікації, на період дії договору будівництва.

Читайте також

Коли ухилення від мобілізації не карається законом: Верховний Суд дав роз’яснення

Рятувальники та поліцейські

Уряд забронював від мобілізації 90% рятувальників та поліцейських. Про це повідомив глава МВС Ігор Клименко.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України, кількість військовозобов’язаних працівників ДСНС та Нацполіції, які підлягають  бронюванню, може становити понад 50% за окремим рішенням Міністра оборони, прийнятим на підставі обґрунтованого звернення Міністра внутрішніх справ. 

Відповідно прийнято узгоджене рішення про бронювання 90% особового складу ДСНС і Нацполіції:

10% співробітників ДСНС мають вибір мобілізовуватися до лав ЗСУ, Нацгвардії або Держприкордонслужби. 

10% поліцейських, які підлягають мобілізації, можуть долучитися до бригади "Лють" або додатково створених трьох бойових бригад Національної поліції України.  

Щодо рятувальників: наша позиція полягає в тому, щоб працівники підрозділів оперативного реагування (пожежники, сапери, рятувальники, хіміки, інженери тощо) були повним складом заброньовані. Тож це рішення не вплине на оперативність та ефективність роботи ДСНС!

Кабмін незабаром опублікує перелік спеціальностей та посад, які не підлягають мобілізації, а також процес їхнього бронювання, заявив народний депутат Федір Веніславський. 

Чорнетку документа про порядок бронювання військовозобов'язаних уже "злив" у мережу народний депутат з "Євросолідарності" Олексій Гончаренко. 

Постанова про бронювання

Постанова про бронювання

Постанова про бронювання

Постанова про бронювання

Постанова про бронювання

Постанова про бронювання

Постанова про бронювання

Постанова про бронювання

Постанова про бронювання

Постанова про бронювання

Хто заброньований від мобілізації

• 100% державних службовців категорії "А" (керівники держорганів та органів місцевого самоврядування), голови обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів.
• 50% державних службовців категорії "Б", "В", в органах місцевого самоврядування. Тобто чиновники, які очолюють певні департаменти чи підрозділи, можуть бути мобілізованими. Категорія В — це вже виконавці.
• Керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.
• Народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
• Судді, судді Конституційного Суду, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя.
• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. 
• Голова та інші члени Рахункової палати.
• Працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони, Збройних Сил, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, апарату Міністерства внутрішніх справ.
• Усі співробітники органів державної влади, інших державних  органів, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, органів прокуратури, Бюро економічної безпеки, Державної кримінально-виконавчої служби, Служби судової охорони, судів, установ системи правосуддя та органів досудового розслідування, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів.
• 90% працівників Нацполіції та Державної служби з надзвичайних ситуацій.
• Дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних  справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол, та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ.
• Державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів.
• Державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів.
• Співробітники підприємств, установ і організацій, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення).
• Співробітники підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.
• Кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. 
• Співробітники "Укрзалізниці". 
• 100% працівників підприємств паливно-енергетичного комплексу та їх підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт, відновлення, надання послуг, виготовлення та/або поставку обладнання, інші інженерно-технічні заходи, що спрямовані на відновлення зруйнованого/пошкодженого внаслідок збройної агресії рф майна об’єктів критичної інфраструктури, безперебійне функціонування Об’єднаної енергетичної системи та газотранспортної системи України. Перелік таких підприємств затверджується Міненерго.
• 100% працівників підприємств ОПК, які мають контракти для ЗСУ та інших військових формувань. Працівники можуть бути заброньовані на період дії таких контрактів.
• 100% працівників підприємств, що будують фортифікації, на період дії договору будівництва.

Читайте також

Зеленський підписав закон про штрафи для ухилянтів

Бронювання у "Дії"

7 червня Кабінет міністрів підтримав постанову про можливість бронювання військовозобов'язаних через державний застосунок "Дія". Про це повідомив глава Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров.

Зараз, щоб забронювати співробітника, потрібно подавати заяви в паперовому вигляді, збирати підписи та тижнями чекати на результат. Дія це змінить. Процес буде швидким, прозорим і без людського фактору, а результат — за годину.

На першому етапі забронювати своїх співробітників онлайн зможуть критично важливі підприємства та компанії, які працюють на потреби Сил оборони.

Якщо бізнес чи державний орган має право на бронювання, керівник через портал "Дія" подасть списки працівників та засвідчить електронним підписом заяву.

Далі "Дія" автоматично перевірить по реєстрах, чи справді людина працевлаштована офіційно і чи є про неї дані в Оберегу. Якщо все ок, працівника заброньовано. Весь процес триватиме годину.

Керівник отримає відповідь про бронювання працівника в кабінеті на порталі "Дія", а в людини оновиться про це інформація в Резерв+. Якщо вона хоче отримати паперове підтвердження, то така можливість також буде. І обидва формати однаково чинні.

Якщо в бронюванні відмовили, керівник також отримає відповідь у кабінеті на порталі "Дія". Орієнтовно послугу запустять на початку липня. 

Студенти та викладачі

Закон про мобілізацію передбачає відстрочку від військової служби для деяких категорій студентів, аспірантів і викладачів, які здобувають освіту за бюджетною та контрактною формою навчання. Про це повідомила пресслужба Верховної Ради.

Студенти, яким більше 25 років, отримають відстрочку від мобілізації лише в тому випадку, якщо вони будуть отримувати вищий ступінь освіти, ніж вони вже мають. Тобто можна отримати відстрочку, вступивши на магістратуру після бакалаврату. 

Ступінь складності вступу до магістратури та аспірантури не змінився. Мова йде про єдиний вступний іспит, який складається із двох блоків. Це тест на загальні навчальні компетентності, які включають вербальну складову, логічну, і тест на знання іноземної мови. Це вступний іспит, який вже багато років є відпрацьованим.

Призову на військову службу не підлягають:

• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній у ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту";
• докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;
• наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь;
• педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
• аспіранти, які навчаються як за бюджетною, так і за контрактною формою навчання.

Читайте також

Чи потрібно заброньованим проходити ВЛК

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації

• заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями, і перебувають на спеціальному військовому обліку;
• визнані особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням ВЛК);
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги;
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• опікун особи, визнаної судом недієздатною;
• які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю  І чи ІІ групи;
• які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів; 
• які мають одного зі своїх батьків з інвалідністю  І чи ІІ групи, або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю  І чи ІІ групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами із інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю;
• члени сім’ї другого ступеню споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеню споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеню споріднення самі потребують постійного догляду. У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеню споріднення норма цього абзацу поширюється на членів сім’ї третього ступеню споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
• військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
• працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
• осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
• осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
• члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року).
• до досягнення 25-річного віку військовозобов’язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку чи базову військову службу. Вони можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
• військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку із звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

Нагадаємо, з 18 травня в Україні діє новий закон про мобілізацію. Він передбачає, що всі військовозобов'язані громадяни повинні впродовж 60 днів оновити свої персональні.

По материалам: Подробности