Навпаки, всіляко уникають зустрічей із ними 
У сільській місцевості люди звикли до змій, можуть спрогнозувати їхню поведінку, відрізняють, яка змія отруйна, а яка — ні. А от жителі міст, каже директор департаменту з питань цивільного захисту ЛОДА Ігор Туз, схильні панікувати — побачивши змію, відразу викликають рятувальників.
У 2018 році від укусів змій на Львівщині постраждало 38 людей (з них восьмеро — діти). Найбільше — у Сколівському районі: 27 постраждалих, з яких шестеро — діти. В інших районах було зафіксовано по одному випадку, у Мостиському — три. У 2019 році було повідомлено про 51 випадок, із них 12 — діти. Найбільша кількість — у Сколівському районі (23, із них шестеро — діти). У Турківському — 13 (з них шестеро — діти). У Бориславському — п’ять. В усіх інших — по одному випадку.
У 2020 році зареєстрована менша кількість випадків — 22, з них п’ятеро — діти: у Сколівському районі — 12, з них двоє — діти, у Турківському — п’ятеро (з них також двоє дітей). Голова Львівського відділення Українського герпетологічного товариства Тарас Гринчишин пояснює це тим, що минулого року через карантин люди менше бували на природі і, відповідно, їм випадало менше нагод зустрітися зі зміями. Насправді цих плазунів стає більше. Клімат в Україні змінюється (стає більш сухим), і це сприяє їх розмноженню. Оскільки чисельність змій збільшується, вони мусять шукати нові території для гніздування й живлення. «Біля людського житла, особливо якщо там є антисанітарія, різні відходи, звалища, купи дров і т.д., завжди є можливість знайти поживу, тих же мишей. Тому змії наближаються до людей, але й люди наближаються до них, — каже знавець цих плазунів. — Мікрорайон Рясне-2 розбудовується, підходить до лісу, і наразі це єдиний мікрорайон у Львові, де гадюки з’являються природним чином. У центр міста гадюки, полози та інші змії потрапляють рідко. Переважно це стається, коли вони заповзають в автомобіль під час відпочинку людей на природі, ховаються там (можливо, гріються біля двигуна), приїздять у місто, виповзають і таким чином опиняються на міських вулицях».
Цього року на Львівщині було зафіксовано 34 випадки укусів змій, з них у дев’яти постраждалими є діти: у Стрийському — 18 випадків (з них троє — діти), у Самбірському — 8, з них двоє дітей. «Обидва райони, — нагадав Ігор Туз, — входять у Сколівський та Турківський».
Як зазначив Тарас Гринчишин, найчастіше випадки укусів змій трапляються у місцях, де водяться ці плазуни, а це переважно ліси у гірській місцевості.
«Загиблих змій є значно більше, ніж покусаних людей, — додає знавець змій. — Люди убивають „гадів“ і хваляться цим у соціальних мережах. Змії мають своє, чітко визначене місце в екосистемі, у трофічних (харчових) ланцюгах. Вони їдять одних тварин, їх їдять інші тварини. Скажімо, ті ж небезпечні для нас гадюки є хижаками щодо гризунів і таким чином позбавляють людей від цього малоприємного сусідства. Частина видів (у Львівській області це два види змій) занесені у Червону книгу України і їх знищення передбачає штраф у розмірі кількох тисяч гривень».
Як діяти, якщо ви побачили змію?
«Маємо три події: уявно небезпечну, коли у дім заповзає вуж і максимальна небезпека, яку він створює, — це психологічний дискомфорт; потенційно небезпечну, коли ми зустрічаємося у природі з отруйною змією, але вона не обов’язково когось укусить; реально небезпечну, якщо така змія заповзає у людське помешкання, на територію дитячого майданчика, в якийсь дитячий заклад і т.д.», — перелічує Тарас Гринчишин. Наводить аналогію з відкритими люками: один обгороджений, другий — ні, але розташований у місці, де люди не ходять, а третій — знаходиться поряд із дитячим майданчиком. Зрозуміло, не треба довго чекати, поки у цей третій люк хтось впаде. «Небезпечна ситуація може призводити до нещасних випадків. Наголошую: може, але не обов’язково. Все залежить від поведінки самих людей і від тих заходів, які вживаються для усунення небезпеки. У 90% випадків тривога є абсолютно невмотивованою», — підкреслює він.
Ігор Туз радить спершу сфотографувати змію на свій ґаджет і по Вайберу відправити фото рятувальникам, які й визначать, що це за тварина. Наголошує: три машини з повністю екіпірованими рятувальниками не можуть виїжджати тільки для того, щоб упіймати, а потім випустити на волю вужа, який взагалі не є отруйним.
«У Facebook є загальнодоступна група, яка називається „Жаби, ящірки та змії“ (її досить легко знайти). Там можна залишити допис із прикріпленою фотографією. Учасниками цієї групи є щонайменше десять хороших фахівців, які з легкістю можуть встановити, що це таке. Можливо, це мідянка або водяний вуж (їх люди найчастіше плутають із гадюкою), і якщо це так, то хвилюватися не потрібно», — запевняє голова Львівського відділення Українського герпетологічного товариства. Нагадує: «Якщо побачили змію біля помешкання, спробуйте запам’ятати, куди вона сховалася, бо ви викличете фахівця, він приїде, а показати не буде що і навіть незрозуміло, де шукати. Отже, фіксуємо «що це», і фіксуємо, «куди воно сховалося».
Згідно з офіційною статистикою, протягом року в області трапляється у середньому 50 випадків укусів змій. Проте насправді, на думку Тараса Гринчишина, таких випадків є щонайменше вдвічі більше: «Чому так? Частина людей легко переносить укуси і не звертається по допомогу у медичні заклади. Частина — звертається до народних цілителів (це річ, про яку майже не говориться, але вона існує). Яка кількість смертельних випадків? Деколи говориться про те, що їх узагалі немає. Деколи перебільшують. Мені (я цю ситуацію відстежую протягом 20 останніх років) відомо про три такі випадки. Безумовно, це трагедія для близьких цих людей, але якщо брати загалом, то у пересічного жителя Львівської області ризик бути укушеним гадюкою — один із 25 тисяч, а ризик загинути внаслідок такого укусу — приблизно один з 15 мільйонів. Порівняйте це зі статистикою будь-яких інших нещасних випадків (на дорогах, на воді), і ви зрозумієте, що насправді є небезпекою. Це як порівняти загиблих в автомобільних аваріях і в авіакатастрофах. Про останні ми частіше чуємо, але співвідношення — абсолютно не пропорційне».
«Якщо зустріч зі змією трапляється на природі, треба розуміти, що це людина завітала у гості до змії, а не навпаки. Ця істота має право там жити, і вона цим правом користується. У цьому випадку з нею необхідно просто розминутися. Можна виявити певний інтерес, зазнимкувати її, аби потім розповісти про цю пригоду близьким і знайомим, але робити це не обов’язково. У паніці втікати також не потрібно — достатньо просто легенько відступити», — інструктує фахівець, який спеціалізується на поведінці змій.
Додає: ця несподівана зустріч може відбутися на вулицях міста (минулого року було два такі випадки), біля помешкання, на території підприємства. Люди очікують, що буде якась реакція, але це питання у нашій державі до кінця не врегульоване, як відповідні служби повинні на це реагувати.
«Вважається, що випадки контакту людини зі зміями почастішали. Можливо, й так, але я припускаю, що ми просто частіше про них дізнаємося. Достатньо зробити розголос у соцмережах — і випадок стає відомим широкому загалу», — висуває свою версію Тарас Гринчишин.
Що робити, якщо змія таки вкусила?
«Надайте ураженій кінцівці підвищене положення, — радить завідувач анестезіолого-реанімаційного відділення № 1 Львівської обласної клінічної лікарні Олег Півень. — Звільніть її від одягу, взуття та прикрас, які перешкоджають кровообігу. Якщо є можливість, прикладіть до місця укусу лід. Якщо під рукою є аптечка, дайте постраждалому 1−2 таблетки ліків від алергії та відвезіть його до найближчого медичного закладу».
За його словами, змії, які водяться у нашому регіоні, не вимагають введення протизміїної сироватки. Офіційно зареєстрована сироватка, яка дозволена до використання в Україні, за станом на сьогодні у лікувальних закладах відсутня. «Але у нас відпрацьований алгоритм надання допомоги таким пацієнтам без застосування протизміїної сироватки. Звісно, якщо змія втече з якогось тераріуму і вкусить людину, то питання сироватки буде актуальним».
Тарас Гринчишин додав, що допомогу особам, яких укусила змія, зараз надають не лише в обласній, а й у районних лікарнях, зокрема Сколівській. «Введення сироватки ефективне у дуже короткий проміжок часу після укусу. Нещодавно через соцмережі шукали сироватку для хлопчика, якого після укусу змії госпіталізували у Рівненську обласну клінічну лікарню. Один лікар переконував, що треба негайно вводити малому сироватку, інший казав, що ні. Через те, що медики не знали, що робити, батьки почали панікувати і взялися шукати сироватку по знайомих. Вони були переконані, що дефіцит сироватки в Україні створили навмисно, що є у цьому корупційна складова. Я зателефонував у Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр на Дністерській. Лікар повідомив, що спеціалізованої сироватки в Україні немає (раніше використовували індійський препарат). Як згодом з’ясувалося, від моменту укусу минуло півтори доби, тобто вводити таку сироватку було вже запізно. Можливо, батькам треба було відразу відправити дитину у Київ».
Читайте також: Стартує сезон грибів… І отруєнь ними
По материалам: Высокий Замок
