У Львові з аншлагом відбувся концерт народної артистки України Лілії Сандулеси 
Бувають артисти, які не підвладні рокам, яких із задоволенням хочеться слухати і на концерти яких квитки розкуповують ще задовго до його проведення. До таких належить народна артистка України Лілія Сандулеса, творчий вечір якої відбувся 10 жовтня у Центрі Довженка.
«Зорепад» — саме так співачка назвала свою концертну програму. А вийшла на сцену артистка, як завжди, життєрадісна, сповнена оптимізму і щаслива. Щаслива, бо, як зізналася зі сцени, її люблять у Львові. І вона давно готувалася до виступу перед вимогливою львівською публікою, але пандемія стала на заваді. Квітів було — море. Та найголовнішим букетом для співачки були квіти від єдиного і улюбленого внука Івана.
Думаю, якби не страшна хвороба, людей у Центрі Довженка було б ще більше, і стояли б навіть у проходах. Бо ж, попри те, що дотримувалися вимушеної дистанції і усі глядачі були у масках, усі квитки на концерт були продані.
— Безмежно вдячна організатору концерту Оресту Кусю, — сказала співачка журналістці «ВЗ». — Без його організаторських здібностей, мабуть, ми б і не зустрілися.
— У концерті прозвучали пісні, які вже разом з вами співала публіка, але й були нові…
— Так, звісно, було кілька нових, які написав Злотник, Гавриш, Морозов, Поклад.
— Лілю, ви не лише співаєте, а й виховуєте молоде покоління у вокальній школі, яку заснували у Чернівцях.
— Оскільки зараз наближається знову карантин, я вирішила дати своїм вихованцям канікули. Бо переживаю за здоров’я дітей. Насправді, я обожнюю навчати дітей, які можуть брати участь у вокальних фестивалях і обов’язково перемагати.
— Ви сьогодні на сцену вийшли у надзвичайно красивому каптані. Хто дизайнер?
— Це все мій син Іван і його дружина. У цій вишиванці я вийшла вперше на сцену, бо ж готувалася до виступу у Львові, а тому повинна була виглядати бездоганно. У моїх дітей є творча майстерня «Тайстра». І це вже не перша річ, яку вони для мене роблять. Допасовували навіть до кольору мого волосся.
Читайте також: «Не уявляю, як можна писати романи про кохання, якщо ти не знаєш, що воно таке»
По материалам: Высокий Замок