Site icon Главпост

«Мій сусід подвір’я за своїм собакою весь час прибирає. А у парку цього не робить»…

Чому власники собак вважають, що парк є «туалетом» для їхніх домашніх улюбленців?!  «Мій сусід подвір’я за своїм собакою весь час прибирає. А у парку цього не робить»...

Буваючи не раз у Левандівському парку, бачу, якої біди завдають буревії зеленим насадженням. Скільки фізичних зусиль потрібно, аби «розгребти» повалені дерева і навести лад у парках… Звернула увагу, що не менше клопотів завдають працівникам парків і відвідувачам власники собак, які приходять туди зі своїми домашніми улюбленцями. Їх досить багато. Чимало власників собак сприймають паркові зони насамперед як… туалет для чотирилапих. Я не раз ставала свідком того, як буквально переді мною собака, вибачте, навалила купу. А господар спокійно йшов собі далі. Йому навіть на думку не спадало прибрати за своїм чотирилапим…

Особливо гострою ця тема стає після зими, коли сходить сніг, відкри­ваючи усі собачі «красоти». Тоді у соціальних мережах часто ве­дуться розмови про недобро­совісних господарів тварин… Утім, як на мене, ця тема акту­альна протягом цілого року.

— Чому не прибираєте за своїм собакою? — запитую літ­нього чоловіка, який вийшов на прогулянку до парку. Відмаху­ється від мене, мовляв, ага, за­раз, розбігся… Тієї миті хотіло­ся нецензурно вилаятись.

Помічаю на лавці жінку з ла­брадором, підходжу, назива­юся. Запитую, чи прибирає за своїм собакою?

— Ось бачите, у мене пакети­ки є, — пані Оксана показує спе­ціальний чохол у формі кісточ­ки, де звичайні поліетиленові пакетики, у які ми в супермар­кеті чи на ринку кладемо ово­чі-фрукти. — У парку половина людей прибирає за своїми со­баками, а половина ні… Є одна жіночка, яка живе неподалік, то вона підходить до собачників і роздає паперові пакети. Мені, наприклад, такі пакети не під­ходять, бо вони намокають.

Дізнаюся, що у Києві є ви­робник гігієнічних біопакетів для прибирання собачих фека­лій на вулиці. 100 штук — 50 гри­вень. Є пакети, які продаються разом зі спеціальною лопаткою для прибирання. Якось на радіо засновниця цієї компанії роз­повідала, як зробила чоловіко­ві зауваження, що не прибрав за своїм собакою. Але й після цього той відмовився це робити. Тоді вона вийняла спеціаль­ний пакетик і сама прибрала за його псом. Видно було, що чо­ловікові стало соромно, розпо­відала жінка. Аж почервонів… А я якось бачила, як дівчина на­вчила свого собаку ходити у ту­алет на пакетик. Щоправда, той пакетик дівчина так і залишила на газоні…

— Де ваші пакети? — вчергове звертаюся до власниці собаки. Дівчина молода, мала би бути свідомою.

— Які пакети? — робить зди­воване обличчя.

— Гі… но прибирати! — кажу без прикрас.

— А ви по ньому не бігайте! — огризається.

— О, скільки разів я робила зауваження собачникам, — до розмови долучається пані Віра, яка займається в парку сканди­навською ходьбою. — Та вони тобі не лише нахамлять, можуть і каменем у тебе жбурнути.

А ось іще один діалог — із юним господарем кокер-спані­єля. Собака, як на зло, теж зро­бив свою справу прямо коло мене під час пробіжки.

— Чому ви не прибираєте за собачкою? — звертаюсь делі­катно до хлопця.

— А ви це скажіть іншим гос­подарям! — Видно, що хлопець обурений, що я до нього звер­нулась з таким делікатним пи­танням. Говорить знервовано. — І взагалі, у парку повно без­притульних псів, які тут гадять. А всі думають, що це роблять домашні собаки.

Пані Оксана тим часом ді­литься зі мною власними спо­стереженнями.

— Знаєте, тут увечері таке ро­биться, коли ми з собаками гу­ляємо! Сидить компанія на лав­ці, випиває. То вони не йдуть у біотуалет, а прямо тут сяде і на­валить… А собака весь час вла­зить у ті «какашки». Приходимо додому, миємо морду. Або си­дять мами з дітьми, памперси повикидають… У парку двічі на тиждень годують малозабез­печених. Після того, як я поба­чила, що вони недоїдений плов і борщ у пластикових тарілках залишили прямо на землі, на­писала про це у соцмережах. Тепер сміття збирають у вели­кі пакети.

— На мою думку, господа­рі, які не прибирають за своїми тваринами, мабуть, не дорос­ли їх мати, — кажу.

— Мій сусід подвір’я за сво­їм собакою весь час прибирає, а у парку цього не робить. Вва­жає, це… бридко.

— Які ще потрібні аргумен­ти, аби достукатись до недо­бросовісних собачників? — за­питую.

— Спеціальні смітники. Паке­тів там не буде, бо покрадуть. Але принаймні людина буде йти, збере ті «какашки» й кине їх у спеціальний смітник. Я не раз бачила, як з мене сміялися люди, коли бачили, що я при­бираю гі… но.

— Ми неодноразово з госпо­дарями собак порушували цю тему, — веде далі пані Оксана. — Були такі власники, які поча­ли прибирати, але їх вистачило на місяць — і все. Одні дивлять­ся на тих, що не прибирають. Інші кажуть, мовляв, перегниє, що то є… Не раз у соцмережах люди пишуть, що довкола со­баки понас… ють, у них глис­ти, а діти там бавляться… Це неправда. У домашніх собак глистів немає, я, наприклад, собаці постійно даю таблетки від глистів, бо в мене теж діти. Вони з собакою обіймаються.

Спільна риса, яку я помітила у всіх тих, кому робила заува­ження: вже через кілька хвилин їх із парку як вітром здувало… Соромно? То, може, усе-таки є сенс цю тему порушувати?

А ось у сквері, що біля СШ № 65, є спеціальні вбираль­ні для собак. На них напис: «Будь ласка, приберіть за сво­їм улюбленцем». У спеціаль­ному отворі є й безкоштовні пакетики. У сквері є ще кіль­ка просвітницьких табличок на кшталт: «Хочеш жити у кра­щій країні? Реальність почина­ється з тебе». Або: «Шлях сміт­тя до урни лежить через нашу свідомість». «Вчимо дітей хо­роших манер», «Любов до тва­рин проявляється в деталях. Прибирайте послід за твари­нами».

Зустрічаю власницю йор­ка, яка розповідає, що «вели­кі справи» її собака робить у лісі (його на Левандівці нази­вають П’ятим парком). «У цьо­му сквері всі переважно при­бирають за собаками. І, як на мене, немає різниці, викинути пакет у звичайний смітник чи у той, що для тварин. Бо деякі „розумники“ у собачий смітник викидають… пляшки (власни­ця йорка нарікає на п’яні ком­панії, які засмічують цю тери­торію. — Авт.). Не раз бачила, як власники великих собак ви­ходять із будинку, і прямо під будинком собака ходить у туа­лет. А щось скажеш — ще й по голові дістанеш…».

Читайте також: Светрик для чемпіонського песика

По материалам: Высокий Замок

Exit mobile version