І двічі від смерті врятував той самий хірург!
Коли нещодавно на операційний стіл до торакального хірурга Рівненської обласної лікарні Ігоря Свєнтозельського потрапив пацієнт із ножовим пораненням серця, лікар відчув, що той йому — не зовсім чужий. А коли підняв з архіву історію хвороби пацієнта, згадав: 19 років тому вже врятував цьому ж хворому життя. Тоді ніж чоловікові встромили у легеню з того ж боку.
Ігор Свєнтозельський рятує хворих з різними травмами грудної клітки. Між собою пацієнти кажуть: руку має легку. Але досі вдруге з ножовим пораненням ще не оперував нікого… Сергія Глухоцького впізнав не одразу. Лікар згадує, що саме чергував, коли серед ночі «швидка» привезла хворого з ножовим пораненням серця.
Чоловік був при пам’яті, але свідомість уже мав загальмовану, — розповідає Ігор Свєнтозельський. — Тиск був 50 на 0, а це — серйозна загроза життю. Власне, усі ножові поранення у серце без хірургічної допомоги ведуть до смерті. Як правило, людина гине у перші хвилини.
Сергія одразу перевели в операційну, де команда медиків дві години за нього боролася.
Під час операції ми побачили, що пацієнт вже був колись поранений в ту саму ділянку грудної клітки, — каже лікар. — Це додаткові труднощі, адже з’явилися спайки, і нам важче було добратися до серця. Але саме це, можливо, врятувало хворому життя, бо кров не втікала всередину, а йшла назовні, була відкрита рана.
Лікар на манекені показує тонкощі операції. Як зробили на грудях надріз, пробралися між ребрами, видалили спайки та відгорнули легені. Розповідає, як пальцем закрив рану на серці, щоб не пульсувала кров, і як почали накладати шов. Філігранна робота!
Ігор Свєнтозельський зізнається, що одразу було відчуття, ніби пацієнт знайомий. Наступного дня взяв з архіву попередню історію хвороби Сергія. Було цікаво, коли і який хірург чоловіка оперував. І прочитав там своє прізвище!
— Як сьогодні почувається хворий? — цікавлюся.
— Якщо чесно, досі не оцінює свого реального стану. Каже: «Яке ж це поранення, коли я ногами сам спускаюся на перший поверх і на п’ятий піднімаюся?» І це за кілька днів після операції!
Чоловік відмовляється від фото, але до деталей розповідає, що саме двічі пережив. Каже, у молоді роки був спортсменом — виступав за Рівне як бігун і навіть медалі отримував, був боксером, займався легкою атлетикою. Усе змінило лезо ножа, яке йому в груди встромив… батюшка.
— Він мій знайомий. Тоді зібралася компанія, за щось посварилися, і батюшка почав бійку. Я став за хлопців заступатися, а він дістав ножа. Справа до суду дійшла, отця десь у Дніпро запроторили в психлікарню. Нещодавно помер від ковіду. А мені знову ножа в груди встромили…
Цього разу потерпів Сергій вдома. Справою займається поліція, тож деталей не розповідають. Відомо, що в його оселю серед ночі постукали й на порозі підрізали. Потім нападник подзвонив у двері сусідам і розповів, що начебто Сергій сам себе поранив. Але люди не повірили й «швидкої» не викликали. Поранений сам доповз до телефону і набрав «103».
— За ці майже двадцять літ часто докучав рубець на грудях?
— Та я ніколи й не згадував, що була рана. Уже через півроку носив мішки з картоплею, — каже. — Потім влаштувався на роботу водієм.
Читайте також: Як швейцарський банкір знайшов у Львові кохання і відкрив родинний готель
По материалам: Высокий Замок