Контрастні Чернівці 
Територія Північної Буковини за свої «скромні» 613 років входила до складу шести різних держав, проте війни майже не зачепили Чернівці. Тому тут збереглась унікальна архітектура. Та найперше, чому я давно мріяла відвівати Чернівці, — це побачити університет. На фотографіях він виглядав навдивовижу, але коли побачила на власні очі — причарував мене ще більше.
На вулиці розкидані пелюстки троянд
Зі Львова автомобілем дорога довга (близько 5 годин), однак комфортна. Чого не скажеш про вулиці у самому місті. Про враження від австрійської бруківки питають місцеві. Вони вважають це антивізитівкою Чернівців і одразу нарікають на місцеву владу. Пригадують, що ремонтів вулиць не було ще з часів «совєтів», натомість 800 тисяч гривень на купівлю штучної ялинки влітку виділяють. Очевидно, така сума для капітального будівництва «як капля в морі», але чернівчани не можуть змиритись з таким рівнем інфраструктури.
Знайомство з містом ми розпочали з центральної, найбільш туристичної та єдиної пішохідної вулиці Чернівців — Ольги Кобилянської. Зустрічає нас кована скульптура «Двірник з трояндами».
За легендою вулицю Панську (колишня назва) підмітали букетами троянд і мили милом, у брудному взутті сюди взагалі не пускали. Не знаю правда це чи лише туристичний міф, але пелюстки троянд якраз в той час, коли ми прогулювались, були розкидані вулицею (це можна пояснити тим, що розташована будівля, де реєструють шлюб). Однак культовою вулиця все ж лишається: місцева влада прийняла рішення про заборону паління цигарок на вулиці, за цим слідкує муніципальна дружина і має право виписати вам штраф.
Архітектура будинків збереглася з австрійських часів і якби не пошарпане тинькування, складається враження, що ти опинився у провінційному комфортному європейському містечку.
Чернівецьку Ратушу вважають однією з найкрасивіших у Західній Україні. Це пам’ятка архітектури національного значення. Як і в інших містах України — тут розташована міська рада. Туристичної родзинки додає трубач, який щодня ополудні грає мелодію Сабадаша «Там, на тому боці, там живе Марічка…». Символіки цьому додає той факт, що з балкона ратуші колись промовляли до громадян трьома мовами працівники магістрату, інформуючи про події у світі та місті.
У Чернівецького драмтеатру є брат-близнюк у Німеччині, в місті Фюрт. Однак, через те, що Театральна площа на кілька метрів вкопана — театр має кращий вигляд і вигідно відрізняється від німецького.
Один з найстаріших кам’яних будинків Чернівців. Фасад будинку звужений і нагадує ніс корабля. Туристам розповідають легенду про багатого торговця, який у подарунок братові-моряку, який ностальгував за відкритими водами, збудував будинок-корабель. Екскурсоводи пропонують уявити, що на другому поверсі можна побачити палубу і щоглу.
Пам’ятник Ференцу Лісту
Постать Ференца Ліста увіковічнили у Чернівцях не випадково. Свого часу відомий композитор дав у місці два концерти. На пам’ятнику у вигляді піаніно розмістили маленького Ференца, однак «фішка» тут інша. Якщо торкнутись клавіш, спрацьовують датчики і грає мелодія «Угорська рапсодія № 2».
Позаду пам’ятника розташований найвідоміший готель «Брістоль», чотирьохповерховий будинок із вежею у стилі віденської сецесії. Тут теж не обійшлось без міських легенд. Кажуть, що у його номерах приймали своїх гостей найдорожчі чернівецькі повії. Сьогодні ж тут знаходиться гуртожиток Чернівецького медінституту.
Турецька площа
Це місце рекомендую відвідати ввечері. На Турецькій площі відкривається фантастичний краєвид на місто. Бо вдень, площа виглядає не надто привабливо: занедбана криниця, облуплений амфітеатр…
Це, звичайно, родзинка та візитівка міста! Чернівецький національний університет відрізняється від всієї архітектури у міст. Будівля внесена до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО і недарма. Красиво. Вхід на територію символічні 50 гривень.
Цікаві факти:
- будували 18 років;
- для спорудження відкрили два цегляні заводи і один черепичний;
- кожну цеглину вимірювали й перевіряли на звук;
- один майстер міг класти вдень не більше сотні цеглин;
- з черепиці створили «буковинський» орнамент;
- у центрі резиденції височіє хрест на шпилі, який, згідно з легендою, вказує католикам на захід, а православним — на схід.
- тут навчався Іван Франко.
Буде час, відвідайте дендрологічний парк.
Де поїсти?
Місцеві розповіли, що заклади харчування у Чернівцях не прийнято «ділити» для туристів, чи лише для місцевих. Тому можна сміливо обідати у будь-якому закладі. Найпопулярніші, звісно, на вулиці Кобилянській.
Єдине, що можу сказати замість висновків — мандруйте Україною, не відкладайте поїздку «на потім» і обов’язково діліться враженнями про цікаві місця нашої країни.
Читайте також: Закарпатська Поляна — лікувальний курорт для товстосумів
По материалам: Высокий Замок