Сергій ГАЙДУК: Анексія Криму. А чи був шанс зберегти територіальну цілісність України?

Постмайданівський період та "полювання" на екс-президента Януковича, вкоротили, народним обранцям, пам'ять про національні інтереси в Криму, про кримчан. Навіть на згадку не прийшла епопея боротьби за український Крим 90-х.

Повертаючись до трагічних подій лютого – березня 2014 року, хотілось би згадати кримські епопеї 90-х. Коли спроби Росії відшматувати український Крим мали системний характер.

Попре нормативно Росія все зробила для забезпечення процесу "повторної колонізації". Не встигли висохнути чорнила на Біловезькій угоді, а вже 21 травня 1992 року Верховна Рада РФ прийняла постанову, згідно з якою постанова Президії Верховної Ради РРФСР від 5 лютого 1954 року "Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР" була визнана такою, що не має юридичної сили з моменту її прийняття.

Вже 9 липня 1993 року постановою Верховної Ради РФ було оголошено про російський федеральний статус Севастополя.

А далі, 5 грудня 1994 року РФ підписала Будапештський меморандум, в якому "розписалась" в повазі незалежності і суверенітету та існуючих кордонів України.

А остаточна крапка була поставлена у 1997 році, коли після "братського переділу" Чорноморського флоту колишнього СРСР, був укладений Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та РФ.

Вам не нагадує це класику гумору - "Спочатку гроші, а потім стільці!", але в російській інтерпретації: "Спочатку "русский Крым и Севастополь", а потім – дружба, співробітництво та партнерство".

А як же діяла українська влада та народні обранці того часу? Відповім одразу – достатньо рішуче та результативно.

Одна із спроб відшматувати Крим в 1992 році "зіштовхнулася" з позицією Загальнокримського конгресу депутатів районних, міських і сільських рад, АР Крим і міста Севастополь. Рішуча заява депутатів конгресу, що в противагу референдуму про суверенітет Криму буде проведено референдум щодо приєднання територій Джанкойського, Красноперекопського, Роздільненського, Чорноморського, Ленінського та Бахчисарайського районів, міст Євпаторія і Саки до Херсонської області стала "холодним душем для Москви".

"Проросійський пил" було вгамовано до наступної спроби – періоду, так званої, "мєшковщини". Але і тоді антиукраїнську істерію вдалося зупинити шляхом формування вивіреної стратегії влади – рішення про статус Криму та Севастополя повинно вирішуватись лише на державному рівні.

Палітра форм реалізації державної політики була різноманітною від діалогу представників української влади з проросійськими лідерами Криму – президентом Республіки Крим Ю. МЄШКОВИМ та спікером парламенту Криму С. ЦЕКОВИМ (від автора – заступник голови депутатської фракції "Русское единство" кримського парламенту 2014 року) та вмілого використання протиріч між гілками влади Криму, що поступово вело до їх ослаблення до роззброєння охорони МЄШКОВА та силового видворення його за межі України.

Знову ж при агресивній українській політиці, Росія була вимушена спостерігати за падінням свого "чергового ставленика". Україна відстояла свою територіальну цілісність.

Кримська проблема була вирішена, як з’ясувалось – тимчасово. Протягом 20-ти років українська влада так і не змогла усунути фактор "русского мира" в Криму, тому в 2014-му ця "законсервована проблема" дала про себе знати.

Нерішучість української влади з одночасною агресивністю наступальних дій російської влади привели до анексії Криму.Чому відбулася така метаморфоза? Чому наступальна тактика української влади 90-х, змінилась на кволі дії та нерішучість в 2014-му?

В 2014, як і в 1992 році, ряд районів Криму тривалий час відмежовувалися від сепаратистів з Сімферополя та Севастополя. Якби в лютому вони отримали рішучу і вчасну підтримку з Києва анексії півострова могло б і не бути.

Фактор "втраченого часу", для підтримки "російської меншини", яка складала близько 60% від загальної чисельності мешканців півострову, сповна використали депутати та чиновники "всех мастей" із Росії, проросійська творча інтелігенція. Їм в цьому допомагали і російські спецназівці з десантниками, яких в ході анексії "заблукало" в Криму близько 12 тисяч. А чи залишила шанс, ця "дружня компанія", українському політикуму для роботи в кримській глибинці?

З 24 березня в Криму "мандрують" депутати Держдуми РФ на чолі з головою комітету у справах СНД Л. СЛУЦЬКИМ. А з 26 березня до них приєднується ще один депутат Держдуми РФ О. ЖУРАВЛЬОВ. Мета "мандрівки" – координація діяльності проросійських організацій, створення політико-правових підстав для приєднання Криму та Севастополя до РФ, у тому числі спрощення процедури видачі паспортів РФ.

До депутатів приєдналась і військова "група підтримки" заступник Головнокомандувача ВМФ РФ віце-адмірал О. ФЕДОТЕНКОВ та начальник штабу ПдВО генерал-лейтенант А. СЕРДЮКОВ з завданнями координації дій ЧФ РФ та тих, що "заблукали".

Нажаль, в цей час українська влада занурилась в кадрові перестановки в силових відомствах та РНБО, ліквідовувала спецпідрозділ МВС "Беркут". А ті нардепи, що доїхали до Криму, виступали явно не на боці української державності (від автора – 23 лютого в Севастополі на мітингу "Народної волі" народний депутат ВР України Б. Колісніченко декларує, що: "В настоящее время в Украине происходит государственный переворот. Власть захватили украинские националисты. Севастопольцы не признают деятельность Верховной Рады".

І лише голова Меджлісу кримськотатарського народу Р. ЧУБАРОВ провів переговори з лідером партії "Русское единство" С. АКСЬОНОВ з фіксацією позиції кримських татар проти відокремлення Криму та включення до складу РФ. С. АКСЬОНОВ відповідно запевнив, що Крим повинен бути автономією з російською мовою та культурою, але у складі України.

Так, що виходить 26 лютого ще був шанс?

Не встигли 26 лютого відлунати військово-патріотичні та російські пісні на концерті від В. Циганової, як зранку 27 березня спецназівцями РФ були захоплені будівлі Верховної Ради та Кабміну АР Крим. Достовірно відомо, що вони "блукали" від Севастополя до Сімферополя "як у себе вдома".

РФ продовжувала нарощувати депутатський корпус. 27 лютого до Севастополя прибуло "нове поповнення" – делегація депутатів Держдуми РФ від фракції КПРФ. Серед членів делегації "майоріли" В. Терешкова, І. Родніна та М. Валуєв.

Верховна рада України в цей "роковий день анексії Криму" затвердила склад Кабінету міністрів України та МЗС України вручило тимчасовому повіреному РФ в Україні А. Воробйову ноту з проханням, підкреслюю з проханням, утриматися від пересування військової техніки ЧФ РФ поза межами військових містечок на території Криму.

В подальшому російська сторона впродовж до референдуму ініціативу не упускала. За депутатами потягнулись до Криму президент Татарстану Р. Мінніханов з підписанням договору про співпрацю між двома республіками, народні артисти РФ О. Михайлова та В. Лановий з закликами про зростання громадянської самосвідомості і повернення до культурних та історичних цінностей РФ.

А що ж наші "українські парламентарі"? Чому їм було не до Криму, де їх чекали етнічні українці та кримські татари, представники десятків національних меншин та етнічних груп?

Постмайданівський період та "полювання" на екс-президента Януковича, вкоротили, народним обранцям, пам'ять про національні інтереси в Криму, про кримчан. Навіть на згадку не прийшла епопея боротьби за український Крим 90-х.

Рішучість та політична воля, швидка нейтралізація маріонеткових лідерів кримських сепаратистів могли б придушити повзучу агресію Росії в зародку. Нажаль, лише 2 березня прозвучала публічна заява про вчинення Росією акту агресії та оголошення мобілізації, лише 5 березня Шевченківський суд міста Києва задовольнив клопотання Головного слідчого управління СБУ про затримання незаконно призначеного прем’єр-міністра Криму С. Аксьонова та спікера Верховної Ради Криму В. Константинова. Лише, лише ….

На мою думку, дослідникам кримських подій ще багато прийдеться почаклувати над цією трагічною сторінкою української історії. В любому випадку, оцінюючи події 2014 року, обов’язково необхідно повертатись назад, в 90-і. Це важливо в розумінні процесу повернення Криму, і вже зараз влада повинна перейматися питанням, як його наблизити?

Обозреватель

реклама
comments powered by HyperComments
Віталій ПОРТНІКОВ: Торжество насильників: урок операції «Вісла»

Насильницькі акції завжди призводять виключно до торжества лише ґвалтівників та до поразки не тільки жертв насильства, а й тих, хто аплодує їм.

Ярослав ГРИЦАК: Як українці переховували євреїв

Переховувати євреїв було небезпечно, за це німці страчували. Не лише того, хто переховував, а й усю родину.

Андрій КЛИМЕНКО: «Новації» туризму у Криму

Зростання туристичного потоку в Крим з РФ надалі не буде. Чому не буде? – Тому що знов відкрили тури в Туреччину, в Єгипет. Бо в Криму постійно йдуть військові навчання.

Ігор СЕМИВОЛОС: Вперше українцем відчув себе у Москві

Мову я вчив в Москві, в Українському Молодіжному клубі, і повертаючись на канікули додому, говорив українською з усіма. І коли на питання, - ти откуда приєхал?, я відповідав, що з Москви, у людей виникав когнітивний дисонанс.

Ігор СЕМИВОЛОС: Туреччина не єдина країна, яка намагається сконцентрувати владу в одних руках

У сучасному світі Туреччина не єдина країна, яка страждає на фантомні імперські болі і очевидно не перша у намаганні сконцентрувати владу в одних руках. 

Богдан ЯРЕМЕНКО: Про скрипчині слова

Не розповідайте мені. Я знаю, що таке жити в гетто.

Антін МУХАРСЬКИЙ: Свідоме зусилля

Спостерігаю, що багато хто з російськомовних корінних киян після Майдана перейшли на українську мову свідомо. Нехай поміж собою вони спілкуються російською, але коли виходять в публічний простір, говорять українською, маркуючи себе як українців.

Мирослав ГАЙ: Ви забули, що у країні війна?

Дуже часто навчання у РФ є прикриттям для перекидання великої кількості бойової техніки та особового складу.

Дмитро СНЄГИРЬОВ: Навіщо терористам «ЛНР» 15-річні дівчата-снайпери

Окремий курс навчання проходить так званий снайперський підрозділ, який налічує до двадцяти "курсантів". За інформацією місцевих джерел ГІ "Права Справа", серед "курсантів" снайперського підрозділу є жінки.

Юрій ВИННИЧУК: Не прикидайтеся ідіотами більшими, ніж ви є

У нас нардепи - ґетто, судді і прокурори - ґетто, митники і податківці - ґетто, олігархи взагалі недосяжне ґетто. І усі ці ґетта з нами ж не перетинаються в побутовому житті.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: По НАБУ-Мартиненку

Крупну рибу знайшли під приводом, що Мартиненко збирався тікати. Насправді аби він хотів дременути за прикладом Чауса, Онищенка, беркутівців, які днями кордон пішака переходили аби поскоріше потрапити до Росіі -- то давно б уже поїхав.

Петро ОЛЕЩУК: Росія буде забороняти релігії, викреслювати зі списку народи, переслідувати

Держава приділяє велику увагу релігійним питанням, та намагається використовувати релігію як інструмент політичного впливу, що протиставляє неототалітаризм "класичному модерному" тоталітаризму Німеччини або СРСР Сталіна.

Антон САНЧЕНКО: Канали залюбки покажуть будь-які співочі труси з Росії, але й досі існує заборона проти вертепів та Скрипки

Олег Скрипка вже доволі давно проводить не тільки літню, але й різдвяну Країну мрій, центральною подією якої, окрім концертів самого ВВ на морозі, зазвичай буває Зірковий вертеп.

Антон САНЧЕНКО: Радянський Союз таки був країною переможного двоєдумства

Крах системи якраз і пов'язаний з тим, що молоді набридло, що слова розходяться з ділом.

Андрій ШВЕЦЬ: Йшов четвертий рік війни

Сьогодні спостерігав показову картину, яка не лишила мене байдужим і я вирішив, що про це варто говорити.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Деяким публічним особам треба відкривати рота лише під фонограму

Кесарю кесареве, а українському шоумену максимум торгувати хліборізкою на якомусь сопливому талант-шоу чи фігурувати в хроніках таблоїду.

Анатолій КРАВЧУК: Дещо про новітню Україну

Як можна було звільнити з під варти підозрюваних у вбивствах на Майдані колишніх беркутівців, які відразу після мудрого судового рішення й чкурнули до Росії-матінки, що наразі є надійним притулком для усіх українських злочинців будь якого рівня.

Роман КУЛИК: Суд, який задовольнить всіх українців

Навіть якби суд затвердив заходи проти РФ по припиненню фінансування терористів - це рішення не перекрило б канали підтримки і оснащення ордільських бойовиків. 

Bloomberg: Справжній план Путіна: відділити Донбас і забрати собі

Двоє західних дипломатів у Москві розповіли виданню, що стратегія Путіна полягає в зміцненні важелів впливу для посилення контролю Кремля над Донбасом в короткі терміни.

Сергій МАРЧЕНКО: Основним гальмом, що стримує українську економіку є не корупція, а саме відсутність довіри

Закони не допоможуть повернути довіру – лише кропітка праця над собою і своїм оточенням. Її дуже легко втратити, а повертати доведеться роками.

Петро ОЛЕЩУК: Радбез ООН не зобов'язаний забезпечувати виконання рішень суду

Якщо навіть Україна виграє справу проти Росії, і Росія рішення не виконає, то єдине, що нам залишиться - звертатися до Радбезу ООН, де у Росії є право вето.

Петро ОЛЕЩУК: Якщо є суди, і є країни, де їх рішення чогось значать - до них не зайвим є звертатися

У українського уряду в питанні відстоювання територіальної цілісності та суверенітету України особисто я бачу типову "роботу на папку".

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Краще б суд ООН зробив втик Росії за фінансування тероризму на Донбасі

Ми роками наївно сподівалися на справедливість в Гаазі. Але справедливості насправді ніколи немає у чистому вигляді.

Анатолій КРАВЧУК: Як сепарські хакери документи з АТО викрадали

"Доповідь про факту" – проблема двомовності. Російською – по факту, українською – про факт, а російський ватник, який попав на напрямок інформаційної війни з українськими вчорашніми братами пише щось середнє, от і виходить оте – про факту.

Ігор СЕМИВОЛОС: Ердоган програв ключові міста та райони

Він програв ключові міста та райони, важливі з точки зору політичного розвитку, і це доволі тривожний сигнал.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Є сенс повчитися смислам, а не формам

У Британії відшліфована століттями виборча система. Є торі, а є віги. Є консерватори і є лейбористи. Там нема сюрпризів в стилі - Радикали, Юля і Опоблок беруть перші місця.

Денис КАЗАНСЬКИЙ: Так починалася «боротьба мирних шахтарів проти кривавих карателів»

Ті самі люди, які в божевільному екстазі вигукували образи та закликали вбити беззбройну людину потім щиро обурювалися - "чому ці фашисти почали АТО?"...

Анатолій КРАВЧУК: Не для виши*ати

Якогось бовдура взяти на хабарі аж у 100 баксів і приписати відразу 500, ну щоб по телевізору гарненько виглядало, а потім зазвичай розвалити цю справу ще на стадії оголошення підозри "лютому хабарнику", і навіть її до суду не довести – це так, це по нашому.

Ярослав ГРИЦАК: Україна балансує між другим і третім світом

Росію кваліфікують як одне з головних джерел нестабільності у світі. Історично, вона не одна така. За Буша-молодшого роль spoiler state виконували США. Та й до нього інші американські президенти не цуралися підтримувати негідників.

Віталій ПОРТНІКОВ: «Викрадення Молдови» має стати важливим уроком для України

Прихильників союзу з Москвою аж ніяк не обов’язково буде шукати де-небудь в Партії регіонів – вони знайдуться і серед «демократичних партій», деякі лідери яких вже демонстрували незвичайну гнучкість при пошуку взаєморозуміння з Путіним.

Ігор СЕМИВОЛОС: Про чекістські методи журналістських розслідувань

Генпрокурор згадує про 5921 депутатський запит до Генпрокуратури і можна припустити, що приблизна така ж кількість народних обранців бодай раз відвідувала Генпрокуратуру у цих справах.

Петро ОЛЕЩУК: Більшість політиків - жертви амплуа

Подригавшись на початку терміну, Трамп, очевидно, змушений приміряти на себе роль "президента-республіканця-яструба".

Дмитро СНЄГИРЬОВ: В «ЛНР» випробовують російську техніку

На полігоні "Успенський" проводилися заняття інженерно-саперних підрозділів "народної міліції" самопроголошеної "республіки", в ході яких були задіяні установки розмінування УР-77.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Досить облизувати Чуркіна, як ескімо і називати взірцем адекватності

Коли Саманта Пауер намагалась закрити Чуркіну рота, то він сказав, що вона не мати Тереза і презентує країну з сумнівним послужним списком.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Виліз ще один кумир нації Михаїл Саакашвілі

Саакашвілі міг давати поради, якби не одне але. Абхазія і Осетія. На кордоні яких почепили колючий дріт - і по факту законсервували ситуацію без будь-яких шансів на повернення цих територій до складу Грузії в найближчому часі.

Віктор КАСПРУК: Терористична Росія і КДБістська логіка Путіна

Що вирішує Луб’янка, що вирішує Путін, що вирішує Кремль – дуже важко спрогнозувати наперед. Але можна спрогнозувати одне – це буде виходити за рамки здорового глузду, і логіка кгбістів бачить ситуацію тільки в терористичному вимірі.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Дорн талановитий артист, але як людина фіговий

У нас частина колишніх політиків, публічних осіб (Бондаренко, Олійник), діючих (Шуфрич) не цураються поливати свою державу брудом з російських пропагандистських шоу.

Віктор КАСПРУК: Російська «гра» щодо України затягнулася. Потрібно Росію поставити на місце

Путін визнає і поважає тільки силу. Тому йому потрібно нагадати, що вторгнення до суверенної країни є справою, котра не залишиться безкарною. А за все те, що він робить в Україні, доведеться відповідати.

Максим МИХАЙЛЕНКО: Об'єктивно про НБУ часів Гонтарєвої

Внаслідок гібридної та прямої озброєної агресії Росії проти України, а також економічних руйнувань, спричинених пограбуванням "сім'ї" екс-президента Януковича, у 2014-2015 роках включно, офіційний валовий ВВП України за середньозваженим курсом 15,995 грн за долар США між 1 січня 2014 і 1 січня 2016 скоротився на 32%.

Дмитро СНЄГИРЬОВ: «Бандитам – тюрми» - лише гасло?

"Права рука" Єфремова - Арсен Клінчаєв наразі у Росії. Цікавий момент. Клінчаєв абсолютно без проблем виїхав, що наштовхує на думку, що його могли випустити спеціально. Без ключового свідка справа реально може забуксувати.

Анатолій КРАВЧУК: Нарешті ми перші у подоланні корупції

Не так давно, ніяк не міг второпати, як в країні, що четвертий рік поспіль стікає кров’ю, у буквальному сенсі,  втрачаючи на Сході своїх кращих синів, ніби в паралельному світі живуть й інші її сини, ну може не такі вже і "найкращі", але принаймні, багато у чому успішніші та хитріші, а головне, неймовірно патріотичні.

Лариса ВОЛОШИНА: «Томагавкгейт» - новий етап американсько-російських відносин?

Путін не може відступитися від України, бо це питання його особистої легітимності. Відхід із Сирії буде сприйнятий росіянами, як цілком обґрунтована дія після виконання поставленого завдання. Але Україна...

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Ніяка курва з мандатом не має перетворювати суто кримінальний суд в політичне шоу.

Такі як Семенченко перетворювали в шоу - проносячи шашки на двір, сльозогінний газ, влаштовуючи бійки з охоронцями суду та конвоірами.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Два найбільших наївняка після оголошення про відставку Гонтаревої

Віра в те, що прийде такий собі Віктор Ющенко на пост глави НБУ і наведе порядок. Той момент, коли політичні трупи треба лишати в склепах, а не займатися політичною некрофагією.

Антін МУХАРСЬКИЙ: Національна ідея модерної України

Літературно-мистецький Альманах "Національна ідея модерної України", розрахована на широке коло читачів, що залучені до активного процесу державотворення.

Борис КУШНІРУК: Гонтарєва і Нацбанк: провали та досягнення

Банкам вигідно не кредити давати, а займатися спекуляціями і купувати різні облігації. Така модель грошово-кредитної політики є вкрай шкідливою. Тому грошо-кредитну політику Нацбанку часів Гонтарєвої я вважаю вкрай негативною

Віталій МАРТИНЮК: США знову вдарили по іміджу Росії

Якщо взяти міжнародний дипломатичний вимір, то в принципі під час візиту Держсекретаря, який має рівень міністра закордонних справ, до іншої країни його зустріч із лідером держави, в даному випадку – президентом Путіним - є не обов’язковою.

Віталій ПОРТНІКОВ: Осетинське майбутнє для окупованого Донбасу

2011 року Москва вже визначила їхнього майбутнього президента – генерала Анатолія Бібілова, який тепер відомий в Україні своїми контактами із донбаськими бойовиками та постійними поїздками як до «народних республік», так і до Криму.

Антон САНЧЕНКО: Чия мова, того і влада

Ніяких "порєбріков" нам вигадувати не треба, коли є українська, найповніший тлумачний словник якої складає 11 тлустих томів.

Богдан ЯРЕМЕНКО: Ракети таки потрапили в цілі, і Росія нічого цьому не змогла протиставити

Російська політична традиція і імідж Путіна мали би примусити США скасувати візит Рекс Тіллерсона у Москву.

glavpost.com