Дмитро СНЄГИРЬОВ: Кубанська народна республіка. 99 років проголошення незалежності

Перешкодою до утворення кубанської державності та налагодження стосунків Кубані з Україною був конфлікт між кубанськими козаками та "іногородніми", на якому набували хиткий авторитет серед кубанців більшовики

Майже 100 років тому навіть найзапекліші прихильники "единой й неделимой России" голосували за федерацію незалежної Кубані з Україною. Делегація Кубанської ради отримала від офіційного Києва зброю, а серед козаків ходили радісні чутки про висадку на морському березі гайдамаків.

16 лютого 1918 року сталася визначна подія — було проголошено самостійну Кубанську Народну Республіку, яка за рішенням делегатів Законодавчої Ради Кубані, була прилучена на федеративних умовах до України. До складу КубНР входили Кубанська область, Ставропілля, Терек, Дагестан і Чорноморщина (Чорноморська губернія).

30 квітня — 3 травня 1917 р. у Катеринодарі відбулися збори козацтва, на яких утворився козацький уряд — Кубанська Військова Рада. 1917 рік на Кубані — це час пробудження української свідомості у кубанських козаків. Вони не сприйняли більшовицьку ідеологію. Після утворення на Кубанської Військової Ради та Краєвого Уряду почалися пошуки і лагодження зв'язків з київською Центральною Радою. Одним з найактивніших політичних діячів у цій справі був Микола Рябовол.

24 вересня 1917 року розпочала свою роботу 2-га сесія Кубанської Військової Ради, на неї запросили представників України. Вони виступили на одному з засідань Ради. Рябовол вітав їх: "Дорогі гості! Мачуха-доля відірвала наших дідів запорожців від матернього лона й закинула їх на Кубань.

Більше ста літ жили ми тут сиротами по степах, по плавнях, по горах без матернього догляду.Царі робили все, щоб вибити з наших голів, із наших душ пам'ять про Україну й любов до Матері. Царі хотіли зробити з нас душогубів, хотіли, щоб ми, коли прийде той слушний час, час визволення України, своїми руками задавили ту волю, щоб ми свої шаблі пополоскали в крові Матері.Не діждались б цього вони ніколи. Не діждались ,бо хоч наші душі царі поневічили, та не вбили, і ми діти, руки на Матір не підняли б".

Український уряд у листопаді 1917 р. офіційно визнав право на самостійне існування кубанських козаків. 30 грудня відбувся з'їзд українських громадських діячів та представників українського населення Кубані, на якому у резолюції було вказано "про приєднання Кубані до України".

Микола Рябовол

4 січня 1918 р. на заклик Української Чорноморської Ради 29 політичних партій та організацій підтримали III Універсал Центральної Ради та звернулися до Кубанського Військового Уряду про доцільність приєднання Кубані до України.

Перешкодою до утворення кубанської державності та налагодження стосунків Кубані з Україною був конфлікт між кубанськими козаками та "іногородніми", на якому набували хиткий авторитет серед кубанців більшовики. Завдяки невтомній роботі Луки Бича та Кіндрата Бардіжа цей конфлікт було залагоджено та відкрито дорогу до кубанської незалежності.

Великий вплив в утвердженні незалежності Кубані відіграла агітація кубанців-українців на сесії Крайової Ради та на Обласному з'їзді представників усього населення краю у грудні 1917 р., тоді відбулося повне порозуміння між кубанцями та делегатами української Центральної Ради М.Галаном та Є.Онацьким. У другій половині лютого 1918 р. по закінченні сесії на нараді членів Ради було ухвалено резолюцію про прилучення Кубані на федеративних засадах до України.

Члени Ради підтримували відокремлення України від Росії. Цікаво, що навіть найзапекліші прихильники "единой й неделимой России", такі як Скобцов, голосували за федерацію з Україною. Ще раніше була прийнята конституція незалежної Кубані. Більшовики не визнали незалежність Кубані та приєднання її до України й оголосили війну Раді. На Кубань прибули бойові частини Червоної Армії з німецького фронту, якнайкраще озброєні на той час.

22 лютого 1918 р., коли ситуація стала безнадійною, військовий отаман Філімонов скликав нараду, на якій було вирішено покинути Катеринодар. Голова Законодавчої Ради Рябовол разом з Бардіжем пропонували організовано відійти до Новоросійська, але певного рішення не було прийнято.

У зверненні, розповсюдженому в Катеринодарі перед відходом, писалося:"Ми пішли з Катеринодара. Але це не означає, що боротьба скінчена. Ми вдуховлені ідеєю оборони нашого Краю від загибелі, котру несуть з собою захватчики влади, що кличуть себе більшовиками".

Кубанська рада зійшлася з Добровольчою армією. Георгій Покровський згадує: "В той час, коли станиця за станицею падали під більшовиками, які кидали німецький та турецький фронти і вривалися у межі Кубані та встановлювали радянську владу, неозброєна купка хоробрих людей на чолі з Законодавчою Радою, урядом та військовим отаманом залишає Катеринодар з однією метою боротьби з більшовизмом".

Мандруючи по станицях, купка кубанських "незалежників" випадково стикається з загоном Корнілова та Алексєєва, ядром Добровольчої армії, яка тільки-но народилася.

Більшовики вважали Кубань частиною території РРФСР, вони неодноразово вказували про це українському урядові в майбутньому в ультиматумі Ради Народних Комісарів, який був початком війни Леніна проти України, це питання у завуальованому вигляді значилося під №3.

В Україну від Кубанської ради було надіслано делегацію, яка отримала від української влади зброю. Боротьба проти більшовиків з'єднала Кубанську Раду з Добровольчою армією; хоча кубанці вагалися, чи укладати їм угоду. Проте між ними таки було укладено військовий союз.

Герб Кубанської Народної республіки

Добровольча армія негативно ставилася до німецьких військ, бо бачила в тому можливість об'єднання Північного Кавказу з Україною, і це стримувало Кубанську Раду у стосунках з німецькою армією. Керівник німецької армії фон Анрім сам запропонував Раді ввести свої війська на Кубань, але під тиском Денікіна Рада відмовляється.

Це була перша поступка Ради Денікіну, яка відіграла зловісну роль у майбутній історії. Корінне населення Кубані бачило свій порятунок у приході українських та німецьких військ, особливо сильною ця тенденція була в Чорноморії.

Знаковими були збори Ради представників козацтва Чорноморії, що відбулися 28 лютого 1918 р. У той час у Чорноморії серед козаків ходили легенди про висадку в Ахтарях українських гайдамаків.

На початку травня 1918 р. на Кубані почалися антибільшовицькі повстання української орієнтації, головна ідея яких — вигнання більшовиків та возз'єднання з Україною за допомогою української та німецької армії. Повсталі захопили українські станиці на Кубані — Старомінську, Новомінську, Канівську, Рогівську, Васюринську та інші.

На початку літа 1918 р. у Києві відбуваються українсько-кубанські переговори. П.Сулятицький описує переговори М.Рябовола та гетьмана П.Скоропадського так: "Делегацію Законодавчої Ради стрінули в Києві дуже тепло. Але тут вона побачила, що урядові кола України дуже зле поінформовані в кубанських справах і, можливо, взаємовідносини України і Кубані уявляють собі зовсім неправильно.

Гетьман Скоропадський спочатку був не від того, щоб призначити на Кубань просто якогось генерал-губернатора, відповідна інформація з боку делегації швидко усунула геть помилкові уявлення офіційних проводирів України, і грунт для обговорення можливих відносин було знайдено.

Представники Українського уряду уявляли собі Кубань автономною, або хоча б і федеративною частиною України; члени Кубанської делегації наполягали на федеративному зв'язку. Український Уряд негайно дав кубанцям відповідну кількість гармат, набоїв, рушниць, обіцяв допомогу живою військовою силою (висадку десанту на Тамані), Рябовол і Султан-Шахім-Гірей опісля переговорів залишилися у Києві".

Завдяки клопотанням Рябовола було вироблено план десанту української дивізії Натієва на Кубань, але втручання розвідки генерала Денікіна відтягло вирішення справи і врешті занапастило його.

Великою заслугою Рябовола є чітко висловлена кубанська позиція на українсько-радянських переговорах. Г.Покровський згадує:"В ст. Мечетинській було вирішено питання про відношення кубанців до України. Ідея федерації з Україною в Раді заперечень не зустріла.

Делеговані на Україну М.Рябовол та інші подали мирній конференції меморандум, в якому від імені Кубані було заявлено, що Кубань оголосила себе вільною та незалежною, прохано було Україну під час укладання договору з Радянською владою мати на увазі Кубань, яка не знаходиться під владою більшовиків".

10-23 червня відбулась новочеркаська нарада кубанців. На ній обговорювали результати українсько-кубанських переговорів. Від Добровольчої армії з ультиматумом виступив генерал Алексєєв, який сказав, що не допустить об'єднання України з Кубанню. Ще раз підтвердилася теза про те, що попри антагонізм, ні білі, ні червоні не хотіли бачити самого факту існування Української держави чи її інституцій.

1918-го карта України була іншою

Водночас генерал Денікін вирішив почати наступ на Кубань. Опісля взяття Катеринодара керівництво Добровольчої армії почало цькування провідників кубанського уряду.

В той час, коли представники Кубані вирішували питання у Києві про військову допомогу та політичні аспекти об'єднання України та Кубані, — наприкінці листопада командування Доброармії проводить обшук у приміщенні українського посольства при Кубанському Крайовому Уряді.

Конфіскують українські урядові папери, арештовують секретаря посольства Поливана, який кілька днів тому виступав у Раді та отримав найщирішу подяку від кубанців і добро на злуку з Україною. На запит голови уряду Луки Бича Добровольча армія не дала жодних пояснень.

Денікінці зривають синьо-жовтий прапор на українському посольстві й арештовують українського посла Боржинського. Це був перший державний заколот на Кубані, українсько-кубанська злука фактично була скасована Денікіним. На Кубані і в інших районах почалися українські погроми та антиукраїнські провокації.

На виборах головою Кубанського Уряду замість Бича обирають ставленика Денікіна лінійця Сушкова. Але вже 5 травня 1919 р. уряд Сушкова йде у відставку, яку прийняв військовий отаман Філімонов. На голову уряду обирають чорноморця П.Кургановського. Ця перемога українців Кубані була зустріта денікінським терором.

В ніч на 8 травня 1919 р. полковник Карташов організував невдалий замах на члена Ради П.Макаренка. 13 червня 1919 р. у Ростові-на-Дону було вбито М.Рябовола, який сюди прибув для того, щоб узяти участь у конференції зі створення Південноросійського Союзу.

Зазнаючи поразки від Червоної армії, Денікін всю лють виливає на кубанцях. У перших числах листопада Покровський вчиняє заколот, оточивши приміщення Ради військом та технікою та вимагаючи видати 33-х незалежників-членів Ради. Потім він скорочує список до 12-ти осіб.

6 листопада 12 членів Ради, чорноморці, здаються — Кулабухов, Безкровний, Макаренко, Манжула, Омельченко, Балабас, Воропінов, Фоськов, Роговиць, Жук, Підтоплений, Гончаров.

7 листопада 1919 р. Кулабухова було повішено, на його грудях почепили табличку з написом: "3а измену Родине и казачеству".

В цей день генерал Врангель вітав у приміщенні Ради очищення Кубані від самостійників. Відомі політичні діячі та найвідданіші патріоти Кубані були знищенні фізично і політично. Кубанські козаки відвернулися від денікінської армії та від утвореної маріонеткової Отаманської Ради.

17 березня 1920 р. Катеринодар був узятий більшовиками.

Оцінюючи діяльність СКНР, треба визнати, що на Кубані багато в чому визначилося майбутнє незалежної України. На думку останнього прем'єра республіки Кубанський Край В.Іваніса, нерішуче ставлення українського уряду Скоропадського до політичного об'єднання з Кубанню врятувало Добровольчу армію.

Коли б гетьман використав пропозицію Кубані і негайно втягнув її на будь-яких умовах в орбіту політичних українських дій, то напевно були б позитивнішими наслідки боротьби з більшовиками. Досягти цього ж було не важко. У розпорядженні гетьмана була дивізія генерала Натієва, яку без великих труднощів можна було перекинути на Кубань.

Остання ж при мобілізації посилила б українську армію на 200 тисяч добрих козаків. Таке рішення змусило б Доброармію створювати фронт за Волгою чи в Сибіру. У всякому разі не було б потреби як Україні, так і Кубані боротися ще й з Добрармією.

Кубанські козаки

За такої комбінації представники Антанти мусили б допомагати Україні та приєднаним до неї краям, а не Доброармії, якої б тут не було. Та чи не найголовніше ще те, що відновилася б традиція єдності Кубані з Україною.

Ця ж перспектива уберегла б українські землі від голоду й інших радянських тортур, які коштували 15 мільйонів загиблих різного віку і статі. Брак розуміння наведених вище фактів призвели не тільки до руйнації Кубані, а й цілої України.

Дмитро Снєгирьов

реклама
comments powered by HyperComments
Олексій АРЕСТОВИЧ: Нашими природніми ворогами є усі, хто бажає зруйнувати наш хаос

Судячи з соцмереж, ЗМІ та розмов громади між собою, ступень істероїдності українського суспільства - давно вже у червоній зоні.

Петро ШУКЛІНОВ: Дотиснемо гадів

Це все, що зараз відбувається в Україні - це пройде. Просто треба пам'ятати, навіщо і для чого все починалось. Треба бути в тонусі і не дозволяти нав'язувати, що болото - це природне середовище життя.

Мирослав ТЯМУЩИЙ: «ДНР»: вокзали-примари і два «міжнародних» потяги

Вагон з написом «Донбас» тягне старенький маневровий тепловоз ЧМЕЗ, вироблений ще в радянські часи, з поршневими кільцями, що підлягають негайному ремонту. Ось такий вийшов локомотив «економіки» «Донецької народної республіки».

Дмитро СНЄГИРЬОВ: Сепаратисти у керівництві української залізниці

У 2014 році на тимчасово окупованій території Луганської області було залишено 3 400 вагонів, які належать "Луганській дирекції залізничних перевезень" Донецької залізниці.

Орест СОХАР: Юстиція з відкатом: «ваша честь» і 10 млрд грн

Шановний міністре юстиції Павле Петренко, уже зовсім здоровий глузд залишив все ваше відомство? Я розумію, що гроші на вибори потрібні, але відверто протидіяти державним інтересам, - це вже перебор!!!

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Ліквідували свідка по справі Януковича

Можливо, на часі повернутися до питання візового режиму з РФ попри завивання "там же родственники" и "люди работают на заработках".

Анатолій КРАВЧУК: Дві версії вибуху складів у Балаклеї

Єдину правильну версію маємо від пана Матіоса, який, як завжди, знає все і навіть трохи більше і саме тоді, коли про це ще ніхто навіть і не чув – "в наслідок диверсії", зазначив Матіос. Ну от, все зрозуміло, а головне ніхто не винний – це звичайна диверсія!!!

Петро ОЛЕЩУК: Це не «правильне» або «неправильне» рішення. Це єдино можливе рішення

А тепер, так або інакше, більшість росіян дізнається, що "країна 404" все ще існує, і що вона не дуже добре дивиться на їх поїздки на власні окуповані території.

Олеся ЯХНО-БЕЛКОВСКАЯ: блокада не вирішує завдання контрабанди

Два місяці торгової блокади силами активістів і деяких політиків підштовхнули владу до складного для неї рішення – легалізації блокади. Однак воно може мати наслідки для військової ситуації, «мінського процесу» і санкцій політики.

Валентин КРАСНОПЬОРОВ: Про гендерну рівність

Будучи з дружиною на курсах перед народженням свого сина, інструктор сказала, що останнім часом чоловіки беруть все більшу роль в процесі дородовому і під час нього.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Кредит МВФ і суспільна дискусія

Прем'єр заявив про збитки від блокади "щомісяця 2-4 млрд грн", проте не пояснював, на чому ґрунтуються ці розрахунки.

Максим МИХАЙЛЕНКО: Оглядаючись назад і міркуючи про завтра

Через олігархічнї монополії в Україні надзвичайно дороге життя - чесно заробляти на пристойний рівень споживання тепер стало фактично неможливо. 

Остап ДРОЗДОВ: Мало який народ має розкіш засновувати свою сучасну державу, у нас така розкіш є

Коли вороги жовчно обзивають Україну недо-державою – нас трясе від обурення. Але ж вони праві. І ми це знаємо.

Петро ОЛЕЩУК: Потрібні гроші до бюджету? То візьміть їх!

«Ігорний» продукт – це не хліб, кіоск у кожному закутку біля школи відкрити не можна, і «перенасичувати» ринок – теж не можна. Але і робити вигляд, що попиту на цей продукт немає – теж блюзнірство.

Борис КУШНІРУК: Українців не турбують вклади у російських банках?

Коли мова йде про гроші, то в багатьох українців зникають моральні прерогативи. Тому я би не казав, що у росіян нема шансів працювати в Україні. 

Дмитро СНЄГИРЬОВ: Весняно-польові роботи в «ЛНР»: добрива і посівний матеріал з України

ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" запустило виробництво аміачної селітри. Запуск відбувся 15 лютого 2016 року. Селітра випускається з привізного аміаку від Черкаського "Азоту" і АТ "Міндобрива", Росош.

Сергій ГРАБСЬКИЙ: Чому на Донбасі активізувались бойові дії

Обстріли проводяться по таким населеним пунктам, які не становлять ніякої абсолютно тактичної цінності, і вони просто "накривають" або помилково, або абсолютно свідомо населені пункти, які знаходяться на досить великій відстані від лінії зіткнення.

Мирослав ГАЙ: Майдан — це нормальний стан українського народу

Про те, чому майдани в Україні будуть відбуватися і далі, чи можливий перехід від мирних протестів до збройних протистоянь, чого прагне українське суспільство.

Дмитро СНЄГИРЬОВ: На Луганському напрямку спостерігається передислокація терористів

В ОБСЄ заявили про колону з двох БТР-80, однієї БРДМ-2 та 16 вантажівок військового типу, які виїжджали з території одного з комплексів в Луганську.

Дмитро СНЄГИРЬОВ: Хто катував полонених українських розвідників

За інформацією місцевих джерел аналітичного відділу ГІ "Права Справа", у допитах українських бранців із застосуванням фізичних тортур безпосередньо брав участь начальник "відділу захисту конституційного ладу та боротьби з тероризмом МДБ ЛНР" полковник Андрій Руденко.

Богдан ЯРЕМЕНКО: Пісня про Севастополь - деградація російської дипломатії

З морально-есетичним рівнем російської дипломатії вже давно все ясно - з часів лавровського "мудаки, *ля" і захаровської калінки під шафе.

Олексій АРЕСТОВИЧ: Самотня, боса, ма

Думка, нібито, "держава" є найвищою цінністю для народу, заради якої він готовий нескінченно терпіти потурання інших своїх цінностей та прав, зокрема, права на гідне життя, знищила надмогутній СРСР.

Віталій ПОРТНІКОВ: Кремль не знає, що робити зі зверненням Януковича

Про те, що в листі, в якому Янукович звертається з проханням ввести війська на територію України, «насправді» такого прохання не міститься, Чуркін нічого не говорив. Як і про те, що про лист Януковича нічого не знають ані в адміністрації президента Росії, ані в російському парламенті.

Ніхто не думає і нічого конструктивного робити не хоче - всі з усіма воюють

Як мене за*бали люди, які не вміють думати, а живуть в біполярному світі чорне-біле, зрада-перемога.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Скільки гонорару отримав Насіров за допомогу Онищенку в уникненні сплати від податків?

100 мільйонів гривень застави справді велика сума для людей, які нещодавно отримали 3200 гривень від Гройсмана.

Олексій АРЕСТОВИЧ: Nostra Damus

З точки зору стратегічної операції з приведення народного господарства у відповідність з народною думкою, 26 років незалежності, були надзвичайно вдалим періодом: розвалили майже усе.

Анатолій КРАВЧУК: Проблема для Росії, або Чи потрібна нам блокада...

Якщо коротко, то з певною впевненістю можна сказати, що через блокаду, в "Л/ДНР" скоро попросту нічого буде жерти і то зовсім і всім...

Антін МУХАРСЬКИЙ: Кітч і нова Україна

На наших очах народжується нова Україна. Не аграрно-шароварна, не кітчево-вульгарна, не зросійщено-попсова, але інша і поки що незбагненна у всій неозорості своїх форм буття.

Розпад Російської імперії і Українська революція. Рік 1917-й

Взагалі, гасла, промови, відозви, резолюції того часу були таким набором слів, від якого у кількох розсудливих людей, що залишилися, відвисали щелепи. Треба ж – вигадати щось нечуване: народ, що складається тільки з бідноти фізичної праці!

Орест СОХАР: Трепак поставив НАБУ і НАЗК поза законом

Трепак своїм "дамокловим" пером цілив у дещо іншу мішень: у створюване Державне бюро розслідувань. Він написав досить таки грунтовну статтю, в якій навів свої аргументи щодо нелегітимності формування ДБР.

Сергій КЛИМОВСЬКИЙ: «Блокада» і як використати силу Москви

Завдяки парасюкам Москва отримала підставу казати у Європі: ось бачите, Україна сама відмовилась від Донбасу, блокує його і створює там гуманітарну катастрофу.

Петро ОЛЕЩУК: Рух до Європи - це рух від Росії

Не важливо, як називається територія. Якщо вона контролюється Кремлем - вона по один бік "залізної завіси" з Кремлем.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Соромно за журналістів, які розвели скандал на пустому місці

“Ви не маєте права зупиняти депутата, у нього є депутатська недоторканість”, -- волає на відео сестра нардепа Парасюка. А хто така в законодавстві “сестра нардепа”?

Дмитро СНЄГИРЬОВ: Навіщо Росії окуповані території Донбасу

Росія йде за сценаріями, які були нею відпрацьовані в Абхазії, Південній Осетії та Придністров'ї: захоплення певної території, створення проросійської адміністрації і "заморожування" конфлікту з метою підтримки постійної напруги всередині цих країн.

Мирослав ГАЙ: Кожен українець має для себе відповісти – він хоче брати участь в зраді чи ні?

Про заяви екс-президента Віктора Януковича щодо блокади Донбасу, реальну шкоду українській економіці, війну та торгівлю.

Віталій ПОРТНІКОВ: Державність передусім - це повага і відповідальність

Повагу потрібно розбудовувати у постійному діалозі між суспільством і владою.

Остап ДРОЗДОВ: Нам потрібно перестати постійно виряджати весну туди, де її бути не може

Що робити з демісезонною слабкістю народу, здатного проявляти себе лише пізньою осінню, коли вже запізно? 

Дмитро СНЄГИРЬОВ: Українська розвідка забула про мотострільців з Самари в «ЛНР»

Свого часу начальник Генштабу ЗСУ генерал-полковник Віктор Муженко підтвердив факт перебування на території України російських військових частин, зокрема 15-ї окремої мотострілецької бригади.

Геннадій АФАНАСЬЄВ: Прийшли закони, за якими ти тепер ‒ ворог

Серед зла завжди є шлях угору. Головне ‒ не втрачати себе серед відчаю. Прекрасне має наповнювати серце. Але хіба зло потерпить, що є щось живе серед вимерлої пустелі, серед скверни, на яку перетворювали загарбники рідну землю?

Володимир АР'ЄВ: Україна потребує справжньої боротьби з корупцією

Фігурант квартирного розслідування Лещенко бере на поруки друга Углави і Саакашвілі - Теймураза Нішніанідзе, якого підозрюють у заволодінні державними коштами в особливо великих розмірах. Того самого, який у слідчого раптово забув і українську, і російську.

Антін МУХАРСЬКИЙ: Росія калічить

Не вступайте в жодні дискусії і суперечки, адже диявол часто народжується з піни на вустах янгола, що вступив в боротьбу за добру справу.

Володимир АР'ЄВ: Основним бенефіціаром блокади є Коломойський

У Коломойського на Кременчуцькому НПЗ виробляється певна кількість мазута, який для енергетики є також вчорашнім днем, але кудись продати його все одно треба. Питання - на сотні мільйонів гривень.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Семен та Єгор зникли в найвідповідальніший момент: збурили народ, підставили рядових учасників і втекли

Від того, що центральна влада жує валянок і не здатна на рішучі дії в якості державників хтось десь сидить на коліі, блокує ОДА, організовує майдани, не ходячи рокам в раду -- погрожує ту саму раду розпустить.

Петро ОЛЕЩУК: Владі не довіряють, бо вона постійно бреше, і ця недовіра лише чекає, аби у щось вилитись

Ну не можна підміняти вирішення проблеми словоблуддям та терором. І силовими методами не можна все вирішити. Не розуміти це після Януковича - верх дебілизму.

Максим МИХАЙЛЕНКО: Атаманщина - це стара українська хвороба

Країні потрібна інша Конституція та посилена нею ефективна виконавча влада знизу доверху, чого наразі немає. Та навряд чи вона з'явиться через бунти якихось мутних "професійних активістів" та ще зі зброєю в руках під час війни.

Олексій АРЕСТОВИЧ: Маленький політичний лікнеп

У політиці не має ніякого значення - правий ти, або ні, моральний, або аморальний.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: По закону і паспортах

Ініціатива покінчити з подвійним громадянством прекрасна. Однак чистити рибу варто з голови: коли головний податківець і парламентарі мають по кілька паспортів і просто паразитують в країні, де вони працевлаштовані - оце головна проблема.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА: Як легалізувати короткостволи без ризику

Погодьтеся, що 90% отих сварок і розборок, під час яких можливе невиправдане застосування зброї - відбувається по синьці, тобто, в нетверезому стані. Твереза адекватна людина ніколи не буде стріляти без дуже вагомих на те підстав.

СБУ обіцяють оголосити результати перевірки інформації про перебування Самойлової в анексованому Криму

Державна прикордонна служба та служба безпеки України перевірять, чи справді російська співачка Юлія Самойлова, яка представлятиме Росію на пісенному конкурсі Євробачення-2017 у Києві, незаконно перебувала на території анексованого Криму.

Фашик ДОНЕЦЬКИЙ: Ода лицемірству в окупованому Донецьку

Також вразила диверсія Хунти прям у серці окупованого Донецьку: в буфеті продавали львівський шоколад корона. Як ніхто не вдавився нацистським шоколадом - загадка.

glavpost.com