Віталій ПОРТНІКОВ: Імперський ідіотизм. Як Путін став союзником України

Путін своїм прагненням стати "збирачем земель" сплутав карти притомній частині свого оточення. Оточення хотіло тримати Україну на гачку, а Путін вважав, що ніякої України немає і досить одного його слова, щоб "штучна держава" зникла з карти.

Заява колишнього депутата Державної Думи Росії Дениса Вороненкова про те, що радник президента Путіна Владислав Сурков виступав проти анексії Кримського півострова стала справжньою сенсацією не тільки для українських, а й для російських спостерігачів.

Як це могло бути, що "куратор України" в російському керівництві не виступав за відторгнення частини території України? Невже Сурков - таємний друг України?

Хотів би заспокоїти як українських недоброзичливців, так і російських друзів Суркова. Він ніякий не друг України. Він -  справжній ворог. Але розумний і передбачливий. Саме цими якостями він і відрізняється від свого "господаря".

Саме Сурков забезпечував практичне здійснення операції по відокремленню Криму - координував політичні зусилля, створював платформу підтримки окупації на самому півострові, домовлявся з майбутніми "керівниками" Криму або залякував їх. Але Сурков робив це зовсім не для того, щоб Крим став частиною Російської Федерації.

Півострів мав перетворитися в пастку для України, самопроголошену державу за російською підтримкою. Це і був би головний сигнал Україні і Заходу - після Майдану відокремився Крим, на черзі - інші регіони країни, які виступають за дружбу з Україною, за "русскій мір".

І відокремлення Криму зовсім не повинно було стати закінченням операції. У Харкові соратник Суркова Борис Раппопорт активно працює над проектом "Новоросії" - ще однієї самопроголошеної держави. Її відокремлення повинно пройти за сценарієм Криму - "народ Новоросії" також хоче звільнитися від "українського гніту", як і "народ Криму". І тоді, коли Українська держава гине, на сцені з'являється він. Не Сурков, звичайно. Путін. І перезасновує Україну на федеральних засадах.

Давайте просто уявимо собі, що план Суркова втілений в життя. Крим - ніякий не федеральний округ, а "незалежна республіка". Росія визнає його частиною України, але наголошує, що територіальна цілісність сусідньої країни може бути відновлена ​​тільки якщо "узурпатори в Києві" "почують Крим".

Тоді ж схожі процеси починаються на сході. Їхні учасники виступають зовсім не за відділення від України і приєднання до Росії, а за те, щоб їх теж почули. Захід тисне не тільки на Росію, від якої вимагає перестати підтримувати заколотників, а й на Україну, яка повинна налагодити ефективний переговорний процес з жителями бунтівних регіонів.

Порушення міжнародного права з боку Росії немає. Санкції проти неї теж не запроваджуються, а якщо і запроваджуються - так дуже обмежені. Просто давайте згадаємо санкції, які застосували проти Росії після анексії Криму - і уявимо собі, що б було якби вона його формально не анексувала.

Путін своїм прагненням стати "збирачем земель" сплутав карти притомній частині свого оточення. Оточення хотіло тримати Україну на гачку, а Путін вважав, що ніякої України немає і досить одного його слова, щоб "штучна держава" зникла з карти.

Він просто не розумів, до чого прагне Сурков. При цьому я навіть не буду стверджувати, що саме Сурков. Я просто хочу зафіксувати, що така позиція - "незалежний Крим" - в російському керівництві була, була превалюючою і була змінена за 24 години одноосібним рішенням Путіна.

Таким чином, вся ситуація була розгорнута на 180 градусів. Був надісланий зовсім інший сигнал Заходу. Путін ніяк не міг вважатися посередником, навіть коли він намагався імітувати цю роль на Донбасі. До того ж Росія стала порушником міжнародного права - і це не можуть заперечувати навіть її західні доброзичливці. "Другої Грузії" не вийшло.

Був надісланий зовсім інший сигнал Донбасу. Коли почала розгортатися операція на сході України, прихильники Москви розраховували, що регіон буде приєднаний до Росії за прикладом Криму. Їм навіть на думку не спадало, що приєднання Криму - не закономірність, а випадковість.

Саме тому невизначеність статусу Донбасу загнала в пастку не лише Україну, а й Росію. Росія не може дозволити собі довго окупувати Донбас, бо ж невідповідність очікувань і реалій створює напруженість на її власних кордонах.

Але найголовніше - був надісланий зовсім інший сигнал Україні. Українці спочатку з певним нерозумінням стежили за тим, що відбувалося в Криму. Багато хто пам'ятав, що жителі півострова завжди відрізнялися проросійськими поглядами і готовий був повірити, що "кримська весна" - це природна реакція на Майдан.

Така віра, яка до того ж підігрівалася пропагандою, могла створити непоганий грунт для "національного примирення" за московського посередництва. Але коли Путін вирішив приєднати Крим, сумніви зникли: ця - окупація. Причому зникли не тільки в Києві чи Львові, а й в Дніпрі або Одесі. Так почалася Вітчизняна війна українського народу проти ворога.

При цьому - що теж потрібно зауважити - риторика російської влади і пропаганди не змінилася. Росія - не учасник конфлікту, федералізація, зміни в Конституції - все це було заготовлено ще до рішення Путіна. І коли російські керівники продовжили повторювати ці тези після анексії Криму, вони самі не помітили, що виглядають смішно.

Тому що не можна одночасно вимагати від країни змін до Конституції для забезпечення прав "російськомовного населення" та визнання того, що один з регіонів, населений саме цим населенням, приєднаний до іншої країни. І не просто до іншої країни, а до країни, яка всього цього вимагає.

Можна любити чи ненавидіти Владислава Суркова, але не можна не визнати, що він - як і багато інших представників російського керівництва - діє в імперських інтересах своєї держави. Наш успіх в тому, що Путін діє всупереч цим інтересам.

Якби я не знав його біографію, так вирішив, що російський президент дійсно завербований чужими спецслужбами. Тому що кожна його дія - з того часу, як він звільнився від опіки "кураторів" з оточення Єльцина - заганяє Росію в пастку, з якої їй вже не вибратися. Мені іноді навіть здається, що історики майбутнього стануть вважати Путіна президентом України або Китаю, а не Росії.

Чому він так себе поводить? Звичайно, не тому що завербований. У нього стільки грошей, що він сам може завербувати половину Заходу - нехай навіть не найкращу половину.

Справа в тому, що президент Росії давно живе в сутінковому світі, який я б охарактеризував як "світ князя Володимира" - київського князя, ясна річ.

Саме життя в цьому світі, з якого свідомості Путіна вже не вибратися, і штовхає російського президента на необдумані вчинки, які призводять до катастрофічних наслідків для його країни.

Владислав Сурков, якщо і виступав проти анексії Криму, залишався нашим підступним ворогом. Володимир Путін, який приніс нашій країні стільки горя і є винуватцем загибелі сотень тисяч українців, залишається нашим об'єктивним союзником.

Згубити державу-агресора може тільки він.

Еспресо

реклама
comments powered by HyperComments
Петро ОЛЕЩУК: Маніфест Партії Магічних патріотів

На гривнях намалювати Вашингтона та Франкліна. Це зробить її такою ж надійною, як доллар.

Віталій ЧЕПИНОГА: Хто буде наступним президентом України?

Ото виберуть собі когось, а потом кажуть одне одному: Оце вибрали падлюку!... Наче не самі вибрали, а хтось збоку прийшов...

Віталій ШАПРАН: Чому ж укріплюється гривня?

Я вже трохи втомився від горе експертів - відразу ж хотів над ними посміятись - от ляпнуть би таке у ефірі центральної радіостанції - щось на зразок того "Так Гонтарева із США привезла друкарський верстат і з четверга НБУ почав друкувати долари тому гривня зміцнюється".

Євген ДИКИЙ: Генеза «випадкової» незалежності

За нашою спиною – армія УНР, повстанці УПА, беззбройний і від того ще важчий подвиг дисидентів – "шестидесятників" у таборах. Всі вони помирали за незалежність нашої країни, і їхні життя – та сама ціна свободи, яку аж ніяк "шарою" чи "випадковістю" не назвеш.

Роман КУЛИК: Протруханівські охр*нівші депутати

Хоча нема чого дивуватись - Труханов явно не з табору прибічників України в цій війні.

Віктор КАСПРУК: Ізоляція «Л/ДНР»: Росія сама себе перехитрила

Відмова української сторони утримувати території, котрі вона не контролює, є абсолютно правильним рішенням. Єдине зауваження, що це рішення дещо запізнилося.

Олена ДОБРОВОЛЬСЬКА: Головна помилка - це думати, що зброя ні в кого не чищена

Вже всі, хто міг відписався по темі того, що відбулося в Одесі з переіменуванням вулиць. Тепер наприклад у нас немає вулиці Небесної Сотні, а є вулиця терешкової, що наразі підтримала анексію.

Як російські спецслужби катували Сенцова - розповіли у США

Тюрма – це м’ясорубка людських доль, потрапивши в яку, перестаєш вірити в справедливість, але не припиняєш за неї боротися.

Обрано нову найкращу купюру світу - найзахищенішу та найкрасивішу

Міжнародне банкнотне товариство обрало найкращу купюру 2016 року - нею стали 50 швейцарських франків

Росія злякалася появи «Томагавків» у Польщі

Усі стратегічні об'єкти європейської частини РФ будуть у небезпеці, якщо систему протиракетної оборони США в Польщі оснастять ракетами "Томагавк". Про це заявив начальник генштабу Росії Валерій Герасимов.

Uber планує створити повітряні таксі до 2020 року

Компанія Uber оголосила про плани розробити і протестувати автоматичні повітряні таксі вже до 2020 року.

У Полтаві вандали пошкодили могильні пам'ятники учасникам АТО на Алеї Героїв

З могил загиблих бійців зняли прапори

Без Небесної Сотні і Героїв Крут: одеські депутати повернули старі назви декомунізованим вулицям

Громадські активісти збираються оскаржити це рішення у суді.

«Тисячі жертв - марні» - блогер опублікував фото нової агітації колишніх «регіоналів»

На Луганщині розпочалася агітаційна кампанія "Опозиційного блоку". Більшість учасників партії - колишні "регіонали", які допомогли російським загарбникам розпочати війну на Донбасі.

«Чемодан – вокзал – Росія» та «Горіти тобі в пеклі»: як Наталію Королевську зустріли в Маріуполі

"Опозиційний блок" вирішив провести агітаційну роботу в Маріуполі. Однак місцеві мешканці не надто зраділи присутності у місті його представників.

У Конотопі розігнали шабаш сепаратистів

У Конотопі організація "Український вибір", головою якої є кум президента Путіна Віктор Медведчук, провела засідання в одному з місцевих ресторанів.

Українське ноу-хау дозволяє керувати пасіками онлайн

Українські вчені розробили унікальну технологію, яка дозволяє не лише спостерігати за роботою бджіл, а й управляти процесом збирання меду. Спеціальне устаткування рахує бджіл, контролює температурний режим, чистоту повітря та кількість зібраного меду.

У Росії розбився черговий літак: Міг-31 розвалився в повітрі

У республіці Бурятія розбився винищувач МіГ-31.

Жорстока дуель із терористами: наші бійці ліквідували російського снайпера

У зоні АТО сталася снайперська дуель між групою російських найманців і бійців Збройних сил України. В результаті неї вбили снайпера терористів.

Валентин КРАСНОПЬОРОВ: Останнє про свободную Росію і росіян

Той хто каже вільна Росія для мене підсвідомий імперець, який не хоче бачити реальних речей, і хоче посидіти на двох стільцях - залишити імперського урода і демократію там започаткувати. Такого не буває.

Остап ДРОЗДОВ: Як узагалі можна не розуміти української в Україні?

Перший – зона хочу, другий – зона мушу. Нічого страшного тут немає. Декому буде важко, але все-таки треба згадати, в якій державі з якою національною мовою ти живеш.

Петро КРАЛЮК: Гіркі уроки Молдови. Про що вони говорять Україні?

Тріумф Додона був забезпечений не лише розколотістю молдовського суспільства. Партії, що входили в альянс «За європейську інтеграцію» й донедавна перебували при владі в Молдові, показали себе не з кращого боку.

Віктор КАСПРУК: Чим обернеться вояж до Сирії агента Кремля «дона Педро»

Виявивши недовіру такому заангажованому президенту ПАРЄ, депутати з різних європейських країн фактично вручили йому «чорну мітку» за його співпрацю з Російською Федерацією.

Дмитро СНЄГИРЬОВ: «Кого і навіщо годуємо - незрозуміло»

Варто зауважити, що в грудні 2016 року на тимчасово окуповані території Луганської області "зайшло" електроенергії на 275 млн. грн., в січні 2017 - також на 275 млн. грн., в лютому - на 225 млн. грн., і в березні (оперативна інформація) - майже на 210 млн. грн.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Щоби вам писалки повідсихали, а плани складали лиш в бюро ритуальних послуг

Коли людина відверто плює в криницю, з якої п'є воду, гидує незалежністю і суверенітетом, відверто грає на руку кумасику загребущому, але врешті все у неї складається щонайкраще.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Новини про ОРДЛО без українського світла викликають лише спокій

Демографія в ОРДЛО піде в ріст. Темрява - друг молоді. Обіцяють різке потепління.

Петро ОЛЕЩУК: У нас в якості досягнення поставленої боротьбі з корупцією - створення купи антикорупційних органів

А загалом, це дивовижна майстерність. Так боротися з корупцією, аби жоден корупціонер не постраждав, але всі були переконані, що боротьба триває.

Сергій ДАЦЮК: Драма націоналістичного реваншу

Влада та олігархи кожен раз грають націоналістів втемну і завжди переграють, бо дискусія так і не добирається до глибинної суті та до справді вартісних речей.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Я НАБУ і САП не заздрю

Найближчі місяці два Ляшко і всі до єдиного члена його фракціі розкажуть і про продажнє НАБУ, і про кругломордих із САП, і про бобровника та макуху на викликом, і про замовлення з Банкової.

Мирослав ГАЙ: Нам тут болить: чому Лоліта та інші пхаються в Україну?

Про російських артистів, які не отримують дозвіл на візити в Україну.

Роман КУЛИК: Про малоросів поміж нас

Чим далі - тим менше ілюзій. Щоб перемогти у цій війні - недостатньо просто перебити n-нну кількість росіян і колаборантів. Бо куди не кинь - на одного чудового українця - кілька ментальних малоросів.

Микола ВОРОБЬОВ: Блеф Північної Кореї

Аби зупинити КНДР, Сполучені Штати можуть ще більше збільшити санкції проти Північної Кореї. Вони можуть ввести повне ембарго, в тому числі не тільки з боку заходу, але і з боку Китаю і інших країн.

Сергій ГАЙДУК: «Потоплені амбіції» України як морської держави

Аналіз морської політики України з точки зору права, національних інтересів, геополітики, історії, статистики приводить до висновку, який нажаль, є невтішним – системної морської політики в Україні не існує, є лише її імітація.

Максим МИХАЙЛЕНКО: Сім міхів горіхів

Трампу треба довбати Північну Корею, це хоч якось потягне час перед новими проблемами, яких буде все більше і більше.

Максим МИХАЙЛЕНКО: Про силу, правду і голоту

Ми прагнули правди - і дізналися її: "переможці" перерозподілу власності 1990-х-2000-х зберігають мільярди вдома у ВКВ, коштовних металах, предметах розкошу та іконах.

Оксана Забужко: Сьогодні не потрібно бомбити міста, досить розбомбити мізки

Письменниця закликала відмовитися від сталінського мема "хто залишився на окупованій території, той ворог".

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Про цинічність світу

Деяким членам місій треба менше фокаткатись із сепарами, випивати в луганських барах. Називати речі своїми іменами: окупанта -- окупантом, війну -- війною. Тоді і свої на мінах не підриватимуться.

Тимчук: Першими на місце вибуху авто ОБСЄ прибули журналісти Russia Today

Після підриву авто місії ОБСЄ на Луганщині біля населеного пункту Пришиб першими на місце трагедії прибули російські журналісти-пропагандисти.

Антін МУХАРСЬКИЙ: Динозаври «совка» приречені на вимирання

Словом, той хто дивиться телеканал ІНТЕР і читає газету "Сєгодня" і журнал "ВІВА" приречений на деградацію і вимирання.

Лариса ВОЛОШИНА: Чому україномовні українці мають виправдовуватися?

Російськомовні, що не відчувають жодної мовної дискримінації в Україні, захисники мовних прав, якщо їх справді цікавлять права, повинні були б прислухатися до аргументів протилежної сторони, спробувати вникнути і зрозуміти, як україномовному українцеві живеться в сучасній Україні.

Віталій ПОРТНІКОВ: Торжество насильників: урок операції «Вісла»

Насильницькі акції завжди призводять виключно до торжества лише ґвалтівників та до поразки не тільки жертв насильства, а й тих, хто аплодує їм.

Ярослав ГРИЦАК: Як українці переховували євреїв

Переховувати євреїв було небезпечно, за це німці страчували. Не лише того, хто переховував, а й усю родину.

Андрій КЛИМЕНКО: «Новації» туризму у Криму

Зростання туристичного потоку в Крим з РФ надалі не буде. Чому не буде? – Тому що знов відкрили тури в Туреччину, в Єгипет. Бо в Криму постійно йдуть військові навчання.

Ігор СЕМИВОЛОС: Вперше українцем відчув себе у Москві

Мову я вчив в Москві, в Українському Молодіжному клубі, і повертаючись на канікули додому, говорив українською з усіма. І коли на питання, - ти откуда приєхал?, я відповідав, що з Москви, у людей виникав когнітивний дисонанс.

Ігор СЕМИВОЛОС: Туреччина не єдина країна, яка намагається сконцентрувати владу в одних руках

У сучасному світі Туреччина не єдина країна, яка страждає на фантомні імперські болі і очевидно не перша у намаганні сконцентрувати владу в одних руках. 

Богдан ЯРЕМЕНКО: Про скрипчині слова

Не розповідайте мені. Я знаю, що таке жити в гетто.

Антін МУХАРСЬКИЙ: Свідоме зусилля

Спостерігаю, що багато хто з російськомовних корінних киян після Майдана перейшли на українську мову свідомо. Нехай поміж собою вони спілкуються російською, але коли виходять в публічний простір, говорять українською, маркуючи себе як українців.

Мирослав ГАЙ: Ви забули, що у країні війна?

Дуже часто навчання у РФ є прикриттям для перекидання великої кількості бойової техніки та особового складу.

Дмитро СНЄГИРЬОВ: Навіщо терористам «ЛНР» 15-річні дівчата-снайпери

Окремий курс навчання проходить так званий снайперський підрозділ, який налічує до двадцяти "курсантів". За інформацією місцевих джерел ГІ "Права Справа", серед "курсантів" снайперського підрозділу є жінки.

Юрій ВИННИЧУК: Не прикидайтеся ідіотами більшими, ніж ви є

У нас нардепи - ґетто, судді і прокурори - ґетто, митники і податківці - ґетто, олігархи взагалі недосяжне ґетто. І усі ці ґетта з нами ж не перетинаються в побутовому житті.

glavpost.com