Віктор КАСПРУК: Російська «гра» щодо України затягнулася. Потрібно Росію поставити на місце

Путін визнає і поважає тільки силу. Тому йому потрібно нагадати, що вторгнення до суверенної країни є справою, котра не залишиться безкарною. А за все те, що він робить в Україні, доведеться відповідати.

Після перемоги у Холодній війні Захід перебував в розслабленому стані – повний Happy end. Здавалося, що з імперією зла вже покінчено назавжди. Але не так сталося. У Росії крок за кроком відновилася ця сама імперія в значно більш небезпечнішому вигляді. Російська Федерація ігнорує міжнародний порядок, веде вкрай агресивну політику державного тероризму та підтримує усі можливі терористичні держави і рухи.

Вже понад три роки триває неоголошена війна Росії з Україною. І ця кривава «гра» Москви має усі шанси перетворитися на затяжний конфлікт, якщо підходи світової спільноти до трагічних подій в Україні кардинально не зміняться.

Цілком очевидно, що Путін затіяв гібридну війну на виснаження України. І в цьому випадку тільки «фінансових ін’єкцій» Заходу недостатньо, аби українці змогли вистояти під потужним тиском новітньої московської імперії.

«Російська цивілізація» відрізняється від західної тим, що їй не вистачає поняття об’єктивної істини і закону як обов’язкової сили.

Росія може домовлятися про угоди, укладати угоди, але не буде цих угод дотримуватися.

Вона, в перший зручний для неї момент, їх легко розірве, пояснюючи це своє рішення тим, що під час підписання домовленостей її, мовляв, неправильно зрозуміли.

«Логіка» геополітичних амбіцій Москви ґрунтується на тому, що Російська Федерація має ядерний потенціал, щоб знищити цю планету, і тому вона вимагає до себе «поваги».

Кремль не має поваги до світового порядку

Від самого початку в Кремлі планували, що коли Сполучені Штати і Росія сядуть за стіл переговорів, то запропонована Білому дому російсько-американська співпраця полягатиме в тому, щоб там погодилися з новим переділом світу на путінських умовах.

Що мало б означати погодитися з тим, що Росія забрала собі Крим, силою веде гібридну війну з Україною і дестабілізує її, намагаючись демонтувати українську державність, хоче встановити газопровідну гегемонію в Європі, руйнує Євросоюз провокуючи потоки біженців із Сирії й утримуючи за будь яку ціну диктаторський режим Башара Асада.

Тому варто відкинути надмірний оптимізм та ідеалістичну віру в те, що з Москвою можливо домовитися, використовуючи лише дипломатичні засоби.

Кремль не має ні моралі, ні почуття обов’язку, ні поваги до світового порядку. Жодна велика угода з Росією не принесе нічого хорошого, якщо холоднокровно і виважено не поставити Росію на місце.

Росії потрібно, щоб їй допомогли в нейтралізації або ліквідації НАТО, скасували санкції, погодилися з вторгненням в Україну, а також заплющили очі на її підтримку диктаторського режиму Асада.

Але це тільки початкові «хотіння» Путіна. Якщо з ними погодитися, то далі він забажає відновлення «Великої Росії» на всіх територіях, які колись колонізував Радянський Союз, і визнання за Москвою статусу повного контролю над Євразією.

Також Москва й досі ніяк не здатна змиритися з тим, що країни Східної Європи не хочуть більше бути контрольованими Москвою, а можуть вибирати ті альянси, які вважають за потрібне.

Необхідно сформулювати більш чітку позицію стосовно України і Росії

Цинічний і лицемірний Путін робить вигляд, що він «допомагає» в Україні етнічним росіянам.

Та це не протистояння українців з росіянами, а українців, росіян, євреїв та громадян інших національностей, котрі живуть в Україні, з «радянцями».

Тими, хто й досі ментально перебуває під впливом давно вже покійного Радянського Союзу.

Україна хоче стати сучасною і продуктивної частиною Європи, але поки Росія не припинить свою військову агресію, цього досягти не вдасться.

Мрія переважаючої більшості українців – це інтеграція з Європейським союзом і НАТО.

І тут, враховуючи нинішнє протистояння України з Росією, Захід мав би сказати Україні, коли у неї може з’явитися на це шанс.

Здавалося, що Російська Федерація була б безсила проти об’єднаної Європи, однак Кремль робить все для того, щоб Європа не виступала єдиним фронтом, вбиваючи «клин» у європейську єдність.

На жаль, з боку Заходу й досі не має єдиних підходів щодо Російської Федерації. То ж чи не варто сформувати більш чітку позицію стосовно Росії?

Оскільки відсутність цієї позиції, принаймні останні 10 років, потурала розширенню військового і невійськового втручання Росії далеко поза її кордони.

Не говорячи про так зване «ближнє зарубіжжя», яке в Кремлі вже порахували своїм «заднім двором».

У Заходу є реальна можливість поставити Росію на місце

Нині Росія розглядає себе не інакше, як супердержаву, і хоче, щоб з нею відповідно рахувалися, як із супердержавою.

Не варто сподіватися, що Москва коли-небудь буде дотримуватися будь-яких правил світового порядку, якщо вони не будуть створені під її бачення.

Ще в 2007 році в Мюнхені Путін дав чітко зрозуміти, що найкращим світовим порядком буде багатополярність.

Свою позицію він не змінив. Тому ніяк не можна закривати очі на цю проблему.

«Майстер КГБ» наївно впевнений, що варто лише переконати європейців у тому, що НАТО є проекцією на Європу американських цінностей, що ставить ЄС в роль підпорядкованого партнера американським інтересам, і вони відразу ж перекинуться на бік Росії.

Російська Федерація не вгамується добровільно, і це вже зрозуміло. Завдяки економічним санкціям США і ЄС відбулося різке падіння ВВП Росії.

Але Путін та його оточення не бажають нічого змінювати, оскільки погіршення рівня життя пересічних росіян їх зовсім не стосується.

Путін визнає і поважає тільки силу. Тому йому потрібно нагадати, що вторгнення до суверенної країни є справою, котра не залишиться безкарною. А за все те, що він робить в Україні, доведеться відповідати.

Москва не хоче віддавати, як вона вважає, свою сферу впливу: Східну Європу, Кавказ і Середню Азію.

Однак для серйозного протистояння з Заходом у Російської Федерації немає ні ресурсів, ні, що набагато більш важливо, – ідеології. Їй просто нічого запропонувати в ролі цивілізаційного меседжу.

Нині у Заходу є реальна можливість поставити Росію на місце.

Для цього потрібно різко посилити санкції у фінансовому секторі і, можливо, нарешті зменшити можливості Росії співпрацювати з глобальною фінансовою системою, відключивши Росію від банківської системи платежів SWIFT та перекрити для російського бізнесу контакти з західними партнерами.

Путін і російський політичний істеблішмент почне задумуватись над закінченням «української авантюри» лише тоді, коли вони дію санкцій відчують конкретно на собі.

Тому, чи не варто було б подумати над тим, щоб для початку арештувати маєтки та іншу нерухомість найближчих соратників Путіна на Заході?

І причина для цього може бути дуже вагома – незрозуміле походження мільйонних коштів, за які усе це було придбано.

Не кажучи вже про блокування рахунків путінських соратників у західних банках, більшість з яких давно вже відомі західним спецслужбам.

Російська «гра» з Україною невиправдано затягнулася. Але не можуть українці так довго залишатися в епіцентрі протистояння Москви з демократичним світом.

Україна потребує допомоги, тому необхідно приймати швидкі і правильні рішення…

Радіо Свобода

реклама
comments powered by HyperComments
У Росії розбився черговий літак: Міг-31 розвалився в повітрі

У республіці Бурятія розбився винищувач МіГ-31.

Жорстока дуель із терористами: наші бійці ліквідували російського снайпера

У зоні АТО сталася снайперська дуель між групою російських найманців і бійців Збройних сил України. В результаті неї вбили снайпера терористів.

Валентин КРАСНОПЬОРОВ: Останнє про свободную Росію і росіян

Той хто каже вільна Росія для мене підсвідомий імперець, який не хоче бачити реальних речей, і хоче посидіти на двох стільцях - залишити імперського урода і демократію там започаткувати. Такого не буває.

Остап ДРОЗДОВ: Як узагалі можна не розуміти української в Україні?

Перший – зона хочу, другий – зона мушу. Нічого страшного тут немає. Декому буде важко, але все-таки треба згадати, в якій державі з якою національною мовою ти живеш.

Петро КРАЛЮК: Гіркі уроки Молдови. Про що вони говорять Україні?

Тріумф Додона був забезпечений не лише розколотістю молдовського суспільства. Партії, що входили в альянс «За європейську інтеграцію» й донедавна перебували при владі в Молдові, показали себе не з кращого боку.

Віктор КАСПРУК: Чим обернеться вояж до Сирії агента Кремля «дона Педро»

Виявивши недовіру такому заангажованому президенту ПАРЄ, депутати з різних європейських країн фактично вручили йому «чорну мітку» за його співпрацю з Російською Федерацією.

Дмитро СНЄГИРЬОВ: «Кого і навіщо годуємо - незрозуміло»

Варто зауважити, що в грудні 2016 року на тимчасово окуповані території Луганської області "зайшло" електроенергії на 275 млн. грн., в січні 2017 - також на 275 млн. грн., в лютому - на 225 млн. грн., і в березні (оперативна інформація) - майже на 210 млн. грн.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Щоби вам писалки повідсихали, а плани складали лиш в бюро ритуальних послуг

Коли людина відверто плює в криницю, з якої п'є воду, гидує незалежністю і суверенітетом, відверто грає на руку кумасику загребущому, але врешті все у неї складається щонайкраще.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Новини про ОРДЛО без українського світла викликають лише спокій

Демографія в ОРДЛО піде в ріст. Темрява - друг молоді. Обіцяють різке потепління.

Петро ОЛЕЩУК: У нас в якості досягнення поставленої боротьбі з корупцією - створення купи антикорупційних органів

А загалом, це дивовижна майстерність. Так боротися з корупцією, аби жоден корупціонер не постраждав, але всі були переконані, що боротьба триває.

Сергій ДАЦЮК: Драма націоналістичного реваншу

Влада та олігархи кожен раз грають націоналістів втемну і завжди переграють, бо дискусія так і не добирається до глибинної суті та до справді вартісних речей.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Я НАБУ і САП не заздрю

Найближчі місяці два Ляшко і всі до єдиного члена його фракціі розкажуть і про продажнє НАБУ, і про кругломордих із САП, і про бобровника та макуху на викликом, і про замовлення з Банкової.

Мирослав ГАЙ: Нам тут болить: чому Лоліта та інші пхаються в Україну?

Про російських артистів, які не отримують дозвіл на візити в Україну.

Роман КУЛИК: Про малоросів поміж нас

Чим далі - тим менше ілюзій. Щоб перемогти у цій війні - недостатньо просто перебити n-нну кількість росіян і колаборантів. Бо куди не кинь - на одного чудового українця - кілька ментальних малоросів.

Микола ВОРОБЬОВ: Блеф Північної Кореї

Аби зупинити КНДР, Сполучені Штати можуть ще більше збільшити санкції проти Північної Кореї. Вони можуть ввести повне ембарго, в тому числі не тільки з боку заходу, але і з боку Китаю і інших країн.

Сергій ГАЙДУК: «Потоплені амбіції» України як морської держави

Аналіз морської політики України з точки зору права, національних інтересів, геополітики, історії, статистики приводить до висновку, який нажаль, є невтішним – системної морської політики в Україні не існує, є лише її імітація.

Максим МИХАЙЛЕНКО: Сім міхів горіхів

Трампу треба довбати Північну Корею, це хоч якось потягне час перед новими проблемами, яких буде все більше і більше.

Максим МИХАЙЛЕНКО: Про силу, правду і голоту

Ми прагнули правди - і дізналися її: "переможці" перерозподілу власності 1990-х-2000-х зберігають мільярди вдома у ВКВ, коштовних металах, предметах розкошу та іконах.

Оксана Забужко: Сьогодні не потрібно бомбити міста, досить розбомбити мізки

Письменниця закликала відмовитися від сталінського мема "хто залишився на окупованій території, той ворог".

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Про цинічність світу

Деяким членам місій треба менше фокаткатись із сепарами, випивати в луганських барах. Називати речі своїми іменами: окупанта -- окупантом, війну -- війною. Тоді і свої на мінах не підриватимуться.

Тимчук: Першими на місце вибуху авто ОБСЄ прибули журналісти Russia Today

Після підриву авто місії ОБСЄ на Луганщині біля населеного пункту Пришиб першими на місце трагедії прибули російські журналісти-пропагандисти.

Антін МУХАРСЬКИЙ: Динозаври «совка» приречені на вимирання

Словом, той хто дивиться телеканал ІНТЕР і читає газету "Сєгодня" і журнал "ВІВА" приречений на деградацію і вимирання.

Лариса ВОЛОШИНА: Чому україномовні українці мають виправдовуватися?

Російськомовні, що не відчувають жодної мовної дискримінації в Україні, захисники мовних прав, якщо їх справді цікавлять права, повинні були б прислухатися до аргументів протилежної сторони, спробувати вникнути і зрозуміти, як україномовному українцеві живеться в сучасній Україні.

Віталій ПОРТНІКОВ: Торжество насильників: урок операції «Вісла»

Насильницькі акції завжди призводять виключно до торжества лише ґвалтівників та до поразки не тільки жертв насильства, а й тих, хто аплодує їм.

Ярослав ГРИЦАК: Як українці переховували євреїв

Переховувати євреїв було небезпечно, за це німці страчували. Не лише того, хто переховував, а й усю родину.

Андрій КЛИМЕНКО: «Новації» туризму у Криму

Зростання туристичного потоку в Крим з РФ надалі не буде. Чому не буде? – Тому що знов відкрили тури в Туреччину, в Єгипет. Бо в Криму постійно йдуть військові навчання.

Ігор СЕМИВОЛОС: Вперше українцем відчув себе у Москві

Мову я вчив в Москві, в Українському Молодіжному клубі, і повертаючись на канікули додому, говорив українською з усіма. І коли на питання, - ти откуда приєхал?, я відповідав, що з Москви, у людей виникав когнітивний дисонанс.

Ігор СЕМИВОЛОС: Туреччина не єдина країна, яка намагається сконцентрувати владу в одних руках

У сучасному світі Туреччина не єдина країна, яка страждає на фантомні імперські болі і очевидно не перша у намаганні сконцентрувати владу в одних руках. 

Богдан ЯРЕМЕНКО: Про скрипчині слова

Не розповідайте мені. Я знаю, що таке жити в гетто.

Антін МУХАРСЬКИЙ: Свідоме зусилля

Спостерігаю, що багато хто з російськомовних корінних киян після Майдана перейшли на українську мову свідомо. Нехай поміж собою вони спілкуються російською, але коли виходять в публічний простір, говорять українською, маркуючи себе як українців.

Мирослав ГАЙ: Ви забули, що у країні війна?

Дуже часто навчання у РФ є прикриттям для перекидання великої кількості бойової техніки та особового складу.

Дмитро СНЄГИРЬОВ: Навіщо терористам «ЛНР» 15-річні дівчата-снайпери

Окремий курс навчання проходить так званий снайперський підрозділ, який налічує до двадцяти "курсантів". За інформацією місцевих джерел ГІ "Права Справа", серед "курсантів" снайперського підрозділу є жінки.

Юрій ВИННИЧУК: Не прикидайтеся ідіотами більшими, ніж ви є

У нас нардепи - ґетто, судді і прокурори - ґетто, митники і податківці - ґетто, олігархи взагалі недосяжне ґетто. І усі ці ґетта з нами ж не перетинаються в побутовому житті.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: По НАБУ-Мартиненку

Крупну рибу знайшли під приводом, що Мартиненко збирався тікати. Насправді аби він хотів дременути за прикладом Чауса, Онищенка, беркутівців, які днями кордон пішака переходили аби поскоріше потрапити до Росіі -- то давно б уже поїхав.

Петро ОЛЕЩУК: Росія буде забороняти релігії, викреслювати зі списку народи, переслідувати

Держава приділяє велику увагу релігійним питанням, та намагається використовувати релігію як інструмент політичного впливу, що протиставляє неототалітаризм "класичному модерному" тоталітаризму Німеччини або СРСР Сталіна.

Антон САНЧЕНКО: Канали залюбки покажуть будь-які співочі труси з Росії, але й досі існує заборона проти вертепів та Скрипки

Олег Скрипка вже доволі давно проводить не тільки літню, але й різдвяну Країну мрій, центральною подією якої, окрім концертів самого ВВ на морозі, зазвичай буває Зірковий вертеп.

Антон САНЧЕНКО: Радянський Союз таки був країною переможного двоєдумства

Крах системи якраз і пов'язаний з тим, що молоді набридло, що слова розходяться з ділом.

Андрій ШВЕЦЬ: Йшов четвертий рік війни

Сьогодні спостерігав показову картину, яка не лишила мене байдужим і я вирішив, що про це варто говорити.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Деяким публічним особам треба відкривати рота лише під фонограму

Кесарю кесареве, а українському шоумену максимум торгувати хліборізкою на якомусь сопливому талант-шоу чи фігурувати в хроніках таблоїду.

Анатолій КРАВЧУК: Дещо про новітню Україну

Як можна було звільнити з під варти підозрюваних у вбивствах на Майдані колишніх беркутівців, які відразу після мудрого судового рішення й чкурнули до Росії-матінки, що наразі є надійним притулком для усіх українських злочинців будь якого рівня.

Роман КУЛИК: Суд, який задовольнить всіх українців

Навіть якби суд затвердив заходи проти РФ по припиненню фінансування терористів - це рішення не перекрило б канали підтримки і оснащення ордільських бойовиків. 

Bloomberg: Справжній план Путіна: відділити Донбас і забрати собі

Двоє західних дипломатів у Москві розповіли виданню, що стратегія Путіна полягає в зміцненні важелів впливу для посилення контролю Кремля над Донбасом в короткі терміни.

Сергій МАРЧЕНКО: Основним гальмом, що стримує українську економіку є не корупція, а саме відсутність довіри

Закони не допоможуть повернути довіру – лише кропітка праця над собою і своїм оточенням. Її дуже легко втратити, а повертати доведеться роками.

Петро ОЛЕЩУК: Радбез ООН не зобов'язаний забезпечувати виконання рішень суду

Якщо навіть Україна виграє справу проти Росії, і Росія рішення не виконає, то єдине, що нам залишиться - звертатися до Радбезу ООН, де у Росії є право вето.

Петро ОЛЕЩУК: Якщо є суди, і є країни, де їх рішення чогось значать - до них не зайвим є звертатися

У українського уряду в питанні відстоювання територіальної цілісності та суверенітету України особисто я бачу типову "роботу на папку".

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Краще б суд ООН зробив втик Росії за фінансування тероризму на Донбасі

Ми роками наївно сподівалися на справедливість в Гаазі. Але справедливості насправді ніколи немає у чистому вигляді.

Анатолій КРАВЧУК: Як сепарські хакери документи з АТО викрадали

"Доповідь про факту" – проблема двомовності. Російською – по факту, українською – про факт, а російський ватник, який попав на напрямок інформаційної війни з українськими вчорашніми братами пише щось середнє, от і виходить оте – про факту.

Ігор СЕМИВОЛОС: Ердоган програв ключові міста та райони

Він програв ключові міста та райони, важливі з точки зору політичного розвитку, і це доволі тривожний сигнал.

Марина ДАНИЛЮК-ЯРМОЛАЄВА: Є сенс повчитися смислам, а не формам

У Британії відшліфована століттями виборча система. Є торі, а є віги. Є консерватори і є лейбористи. Там нема сюрпризів в стилі - Радикали, Юля і Опоблок беруть перші місця.

Денис КАЗАНСЬКИЙ: Так починалася «боротьба мирних шахтарів проти кривавих карателів»

Ті самі люди, які в божевільному екстазі вигукували образи та закликали вбити беззбройну людину потім щиро обурювалися - "чому ці фашисти почали АТО?"...

glavpost.com