Володимир ПИЛИПЕНКО: Примирення Заходу із Росією неминуче

Блоги: Редакция сайта никак не влияет на содержание авторских блогов и не несет ответственности за их содержание.
Мнение редакции может не совпадать с мнением автора этого блога.

20 січня у Вашингтоні відбудеться інавгурація Дональда Трампа. В той час, коли новообраний президент США обіцяє всім неабияке шоу під час своєї "коронації", світ містифікує над усім, що хоч якось дотичне до його імені.

Трампоекономіка, Трамоперспективи, Трампоінтриги – неологізми так і виринають один за одним. Вочевидь, "трампоманія" заполонила не лише перші шпальти провідних світових видань, а й думки мільйонів людей. Всі намагаються зрозуміти, як так сталось, що мільярдер, який кілька разів був банкротом, став найвпливовішою людиною світу. Ще більше цікавить той факт, як цей світ розвиватиметься в найближчій перспективі.

Чому Трамп? Все у цьому світі – суцільні закономірності. Ера ліберальної демократії розчарувала. Система координат, яка склалась після Другої світової війни, сьогодні уже недієздатна. Про це свідчить не лише порушення Путіним усіх можливих міжнародних домовленостей (анексія Криму,війна на Донбасі, бомбардування Сирії), а й стан справ у самій Європі.

Демократична Європа стала заручницею власних принципів, які раз за разом розбиваються об стіну реальності. Міграційна криза – серйозний виклик для ЄС. Низка терористичних атак в останні роки, кардинальна зміна етнічного складу континенту, наростання культурних та релігійних протиріч – процес неконтрольований і складно прогнозований.

Європейці опинились перед складним цивілізаційним вибором. Демократія демократією, але страх за свою безпеку та виживання сильніший за будь-які декларації. Навіть всередині Шенгенської зони нині посилились заходи контролю. Сам був свідком того як на кордоні Австрії з Німеччиною прикордонники детально перевіряли усі автіки. Таке раніше ви навряд би побачили.

Тому тінь політичного популізму все більше накриває ключові країни Заходу. На політичному авангарді з’являються політики, які пропонують прості та зрозумілі широкому загалу тактичні рішення. Люди хочуть результату - тут і зараз. Врешті-решт його їм пропонують: закрити кордони Європи, ввести жорстку міграційну політику, збільшити економічну самостійність тощо.

За оцінками низки експертів ключова причина, чому Великобританія виходить із складу ЄС якраз і полягає в бажанні зберегти свою ідентичність. Лондон зрозумів, що йому не під силу витримувати подальші міграційні виклики.

Також вперше після Другої світової війни цього року в Німеччині вийшла книжка Адольфа Гітлера "Майн Кампф". Наклад - 100 тис. примірників. Зауважте – розлетівся бестселер за декілька днів! В кінці січня вийде ще один додатковий шостий тираж.

Французи - традиційно не такі войовничі за своєю природою як німці. Однак навіть там антизахідні тренди набирають обертів. Політична партія "Національний фронт" сьогодні – на піку своєї популярності, а її голові Марін ле Пен (з яскраво вираженими ультраправими уподобаннями) навіть пророкують президентське крісло. Ще одна закономірність?

Також неминучий тренд – примирення Заходу з Росією. Уже лунають голоси аналітиків, що в недалекій перспективі ключове питання на порядку денному – створення союзу проти зростаючого і могутнього Китаю. Вочевидь, центр геополітичних протистоянь зміститься в Середню Азію.

Чого лише варте нещодавнє порівняння колишнього держсекретаря США Генрі Кіссінджера, який назвав президента Росії "героєм Достоєвсього". Мовляв, Путіна треба просто зрозуміти. Якщо такий поважний політолог вбачає у в злочинних діях президента РФ щось у стилі Достоєвського, то варто замислитись, в чому ж причина такої улесливості.

Зважаючи на ключові тенденції у світі, Україні варто чітко розуміти свою роль та перспективи, яких у нас, відверто кажучи, не так і багато. Попри геополітичні змагання ключових світових гравців, нам розслаблятись не варто. Адже окрім танків та артилерійських снарядів є ще одна не менш ефективна зброя, яку Путін обов’язково використає, – посилення внутрішнього протиріччя та встановлення маріонеткового режиму аля-Янукович.

Європа наші проблеми вирішувати не буде. Хочемо ми цього, чи ні, але вона вбачає в Росії потенційного союзника. Тому не варто жити ілюзіями. Краще уже нині попередити реальні загрози. Єдине, що можемо робити, і з цим погоджується низка експертів, – очистити вітчизняний політикум. Країною мають керувати державники, а не "стрілки" чи зірки е-декларацій. Лише так зможемо провадити самостійну політику та вистояти в прийдешніх дуже непростих глобальних закономірностях.

Обозреватель

новости сети
comments powered by HyperComments
главное
мнения
главное за сутки
последние новости
соцсети
лента блогов
лучшие блоги за сутки
tabloid
фото glavpost
История